“Попали” на сланець

До Івано-Франківської та Львівської облрад врешті надійшов проект угоди з Chevron. Пропонуємо подивитись на ключові положення цього документа

pittsburghmagazine.com
Насправді, спрогнозувати, що вирішать депутати, доволі нелегко. Найсильніші позиції у Львівській та Франківській облрадах займає відома антисланцевим пафосом фракція “Свободи”. Вочевидь, це серйозно вплине як на самі дискусії, так і на фінальне рішення. З іншого боку Chevron потратив немало зусиль, аби пояснити тутешнім депутатам, що таке нетрадиційні вуглеводні і чому їх слід добувати. Більше того – усіх критично налаштованих не раз уже запрошували до США, аби вони мали змогу поглянути на свердловини зблизька. Деякі, між іншим, запрошенням уже скористалися, деякі чекають наступного набору туристів.

Не рухати – тільки дивитись

Поза тим тепер лише від місцевих депутатів залежить, чи допустять американців на Олеську площу. І, схоже, що цим питанням займатимуться довго – угода може затриматися у нетрях місцевих парламентів до кінця літа. Голова Львівської обласної ради Петро Колодій раніше заявляв, що до цього питання можуть взятися восени, оскільки йдеться про великий документ, який слід добре проаналізувати. Але не виключено, що уряд усіляко підганятиме місцевих депутатів, аби ті не так вже і прискіпливо вчитувалися в угоду. Тим більше, що можливі правки до цього документa ніхто із Chevron ще раз не буде погоджувати. Чому? Наведемо розмову “Пошти” із радником міністра екології та природних ресурсів Володимиром Ігнащенком.
– Скільки часу можуть депутати вирішувати, чи погодити проект угоди?
– Згідно закону “Про угоди про розподіл продукції” ця угода має бути підписана до 24 листопада. Законодавчо встановлений термін відстрочення – це шість місяців.
– Але ж у недавньому рішенні уряду йдеться про 24 серпня…
– Просто уряд вважав, що тут буде конструктивна дискусія і ми зможемо до Дня незалежності зробити такий подарунок громаді, якщо не вийде – теоретично може бути одна пролонгація ще на три місяці. Але закон України забороняє робити пролонгацію більш, як на шість місяців. Тому якщо сторони не домовляться до 24 листопада – то видобутку не буде.
– Очевидно, що і Львівська, і Франківська облради матимуть свої зауваження до документa, вони їх мають узгодити із урядом?
– М’яч на стороні облрад, що вони захочуть, те й будуть робити. Чи будуть робити масові походи по селах, чи інше… як вони визначать алгоритм погодження, так і буде… Звичайно, із урядом треба погодити.
– А уряд ще раз погодить це із Chevron?
– Хай громада узгоджує із Chevron. Не шукайте посередника…

Головне з документа

У розпорядження “Пош­ти” потрапив проект угоди про розподіл вуглеводнів із Chevron. Тому можемо подивитися на деталі співпраці трішки ближче. Отож, цей документ, як і аналогічний із Shell, укладатимуть на 50 років. У перші п’ять із них займатимуться виключно розвідкою запасів сланцю (хоч цей період можуть і подовжити). У цей час Chevron матиме право відмовитися від подальших досліджень, якщо вирішить, що запаси на Олеській площі не варті зусиль. Усі витрати, пов’язані із геологічною розвідкою, компанія бере на себе (а це 350 млн доларів). Але ці гроші їй повертатимуть із видобутого газу, про що зараз розповімо детально.
Ключове питання – хто на скільки претендує. Усі активи поділені між інвесторами порівну, але це не стосується видобутих вуглеводнів. Доходи розподілятимуть залежно від того, скільки викачають на поверхню газу (Україна як держава зможе отримувати свій дохід або паливом, або грошима). Якщо за рік видобули менше 5 млрд метрів кубічних газу, то дохід держави становитиме 17%, а інвесторів – 83%. Якщо за рік видобули від 5 до 7,5 млрд кубометрів – частка держави сягне 22%, а інвесторів 78%. Третій варіант: видобули за рік від 7,5 до 10 млрд кубометрів газу, тоді державі перепаде – 30%, інвесторам – 70%. А от якщо вдасться за рік добути більше 10 млрд газу, то держава отримає більше, ніж будь-який інвестор – 40%, а двом іншим учасникам угоди (Chevron та “Надра Олеська”) у сумі перепаде 60%.
Залежно від того, скільки видобують газу, дохід України як держави коливатиметься від 17% до 40% вуглеводнів
Але є одна серйозна умова. У перші роки Chevron відбиватиме дохід: за підсумками кожного кварталу 60% видобутого газу підуть американцям – це так звані компенсаційні вуглеводні. Так триватиме доти, поки Chevron не покриє усі витрати, пов’язані із геологічною розвідкою ділянки. До того ж компанія зможе безкоштовно використовувати вуглеводні для технічних цілей (для палива, компресії, виробництва електроенергії, підйому рідини). А ще кожен інвестор на свій розсуд має право продавати власну частку видобутих вуглеводнів (зокрема експoртувати), вільно встановлюючи на них ціну. Якщо ж газу не знайдуть, то компанія, як про це не один раз заявляв її регіональний менеджер Пітер Кларк, просто піде.
 Ще тексти                                      
«Досі так і невідомо, чи достатньо газу в українських сланцях, аби його можна було вигідно видобувати. Наступні кілька років йтиметься виключно про перевірку попередніх оцінок. Хоча урядовці очікують мало не дива – за їх словами, уже із 2018-2019 має розпочатися промисловий видобуток газу зі сланців»
"Заплуталися в сланцях"
Далі – трішки про користь місцевих громад. В угоді прописано, що компанія зобов’язана щороку витрачати не менше 500 000 доларів на потреби соціального та промислового розвитку місцевих громад у межах тих ділянок, де вестимуться дослідження. А от коли почнеться промисловий видобуток газу, то ця сума зросте до 1 000 000 доларів на рік (хоч може бути й ще більше). Менш конкретно в документі прописана співпраця компанії із українськими фахівцями. З одного боку Chevron зобов’язаний “надавати перевагу використанню послуг та обладнанню українського походження”, “наймати та здійснювати підготовку персоналу переважно з числа громадян України”, але поки що у домовленостях не фігурують конкретні показники – скільки, яких професій, на який термін…
Інвестори муситимуть двічі на рік зустрічатися із владою для звітів: у березні – розмовлятимуть про процес видобутку вуглеводнів, у вересні – аналізуватимуть плани робіт та їх бюджети. Окрім цього держава матиме право щороку проводити перевірки, про які слід попереджати за 10 днів до візиту. Водночас в угоді є й такий припис: “такі перевірки не можуть бути причиною необґрунтованого або неналежного втручання, aбо затримки операцій з вуглеводнями”. На додачу, раз на п’ять років проводитиметься комплексна перевірка виконання зобов’язань Chevron та інших інвесторів.
Василь Скрипничук, голова Івано-Франківської обласної ради
До нас 13 червня надійшов проект угоди, який має погодити обласна рада. Відповідно до законодавства, більше жодних рішень ні обласна, ні міська, ні селищна ради не можуть прийняти – лише погодити документ. На наступній сесії ми збираємося заслухати представника міністерства або Кабінету Міністрів, який би переконав депутатів, чому потрібно приймати угоду у тому вигляді, який є. Можливо, він навіть дасть відповідь на низку питань, які у нас виникли. Наразі ж ми почали вивчати документ, відсканували проект і поставили на сайті для того, аби і громадські організації мали змогу з ним ознайомитися.

Питання розглядатимемо спершу фрагментарно на сесії, що відбудеться 21 числа, – але прийняття рішення щодо погодження цієї угоди ще не стоїть. Адже ми отримали цей документ запізно, а наше законодавство, зокрема закон “Про доступ до публічної інформації”, вимагає, щоб проект будь-якого рішення органу влади був оприлюднений мінімум за 20 днів до прийняття. Ми не встигаємо цього зробити. Думаю, ні нашому міністерству, ні компанії Chevron не потрібно, аби потім хтось оскаржував ще й саму процедуру. У нас є окремі застереження, можливо, не так щодо цієї угоди, як щодо видобутку газу: куди він буде йти і за якими цінами. Найперше – нам невідома фірма, яка з української сторони збирається бути партнером Chevron. Боюся, що про “Надра Олеська” не чули навіть у Національному технічному університеті нафти і газу. Є серйозні побоювання, що кимось просто спланований відкат грошей через неї.

Натомість маємо добру пропозицію: чому б замість цієї нікому невідомої фірми (а це товариство із обмеженою відповідальністю, тобто приватна структура) у видобутку не могло прийняти участь комунальне підприємство або ж підприємство спільної власності територіальних громад області, яке б утворила обласна рада? Ми на будь-якій сесії можемо це зробити, зареєструвати, думаю, що і міністерство могло б посприяти нам надати ліцензію на видобуток вуглеводнів. Тим більше, що у нас під боком єдиний в Україні Університет нафти і газу, тобто можемо знайти спеціалістів, аби приймати участь на фаховій основі. Зараз існує три учасники угоди: держава Україна, яка матиме у гіршому випадку 17% від видобутої продукції, у кращому – 40%. А від 83% до 60% отримують “Надра Олеська” та Chevron. Я розумію, що компанія Chevron повинна відпрацювати свої витрати, але які видатки несе “Надра Олеська”, чи не могли б ми як обласна рада понести такі ж витрати?

Ще одне – поки що нам невідомо, скільки до цього проекту буде залучено наших людей, адже ще немає жодних відповідних документів. Не зрозуміло, по якій ціні буде йти той видобутий газ. Ми ж прекрасно знаємо, що зараз Україна видобуває газ, але він йде у загальну трубу і продається населенню по ціні російського газу. Якщо це буде такий самий обман, то який толк видобувати те, що будуть нам продавати за російськими цінами? Якщо це інший проект – просили б пояснити цю структуру.

Людей ж найбільше хвилює, що проведення підземних гідророзривів сланцю може мати негативний екологічний ефект: чи не пропаде вода, чи не матимуть шкідливого впливу оті хімічні добавки?

Звичайно, усі наші депутати згодні, що видобуток свого газу – якщо він дійсно буде свій – зробить Україну по суті незалежною країною. А ще ж усі розуміють, якщо ми не підтримаємо цей проект, то це буде непрямою підтримкою російського газу.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4250 / 1.64MB / SQL:{query_count}