Університетські перегони
“Пошта” пропонує візуалізацію одного з найпопулярніших вітчизняних рейтингів вищих навчальних закладів
За останні кілька років зіставлення університетів набули неабиякої популярності. Навіть Міністерство освіти і науки минулого року повернулося до старої ідеї “міряти” університети за їх успішністю (невдовзі має з’явитися аналогічний рейтинг успішності загальноосвітніх закладів).
Але порівняння урядовців призначені швидше для них самих, що пов’язано як із взятими за основу параметрами, так і кінцевим результатом (зведеної таблиці кращих/гірших вишів немає, натомість є кілька списків різних за спеціалізацією вишів).
Значно краще загальну ситуацію змальовує рейтинг “Компас”. По-перше, цьогоріч вийшло уже шосте дослідження, відтак маємо змогу відслідкувати динаміку, зміну позицій окремих університетів і подивитися на те, які із них міцно засіли серед переліку найкращих.
По-друге, автори “Компасу” порівнюють більшість українських університетів, до того ж використовують для цього цілком зрозумілі параметри. Найбільш ваговитий показник – оцінка роботодавців (31% у загальному балі вишу). Співпраця між університетом та компаніями-роботодавцями (кількість компаній, що співпрацюють із окремим вишем) давала 30% результату, оцінка експертів – 29% та задоволеність випускниками отриманою освітою – ще 10% балу. До всього цей рейтинг виокремлює найкращі виші як за регіональним розподілом, так і за окремими напрямками підготовки.
Нижче ви можете побачити п’ятнадцять найкращих українських університетів від 2009 до 2013 року. Детальніше (тобто оцінки експертів, роботодавців, студентів) можна поглянути на першу п’ятірку, до яких “Пошта” додала ще ЛНУ ім. І.Франка (другий у західному регіоні).
Андрій Кашин, координатор проекту “Компас”
– Існує низка факторів, які по-різному впливають на наявність українських університетів у міжнародних рейтингах. Передусім це слабка інтегрованість нашої системи вищої освіти у світовий освітній простір. Наприклад, потрапляння у Шанхайський рейтинг – найбільш престижний і, відповідно, такий, до якого найважче увійти – забезпечується наявністю серед випускників вищого навчального закладу або його співробітників лауреатів Нобелівської або Філдсівської премій.
Зрозуміло, що українські університети не можуть потрапити до нього, оскільки у нас ще немає науковців такого рівня. Якщо ж говорити про рейтинг Webometrics, до якого потрапляють практично усі університети, що мають сайт, то у ньому можна непогано покращити свій показник, якщо поставити це собі за мету. Наприклад, КПІ за останні роки поліпшив своє місце, перемістившись із другої тисячі до п’ятсот десятого місця (КПІ). Для багатьох міжнародних рейтингів важливою є наукова діяльність університету, зокрема підготовка англомовних статей та оприлюднення їх у міжнародних реферованих виданнях.
“Компас” дає більш прикладну оцінку вишів – з погляду задоволеності роботодавців випускниками вищих навчальних закладів. Звичайно, є певна критика рейтингу, але вона існує щодо будь-якого такого дослідження – як національного, так і міжнародного. Все ж таки студенти розуміють, що для них це корисна інформація – як з погляду відстеження позицій власного вузу, так і для прийняття певних рішень.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
