Валерія Лутковська, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, – про правову обізнаність українців, візит до Львова та прийом громадян 

На важливості ефективної взаємодії офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з інститутами громадянського суспільства наголосила в Києві під час міжнародної конференції “Посилення багатосторонньої співпраці та міжнародні механізми захисту прав людини” український омбудсмен Валерія Лутковська. Захід організувала Програма розвитку ООН в Україні за підтримки посольства Великобританії та Управління Верховного комісара ООН з прав людини. 

Омбудсмен певна: Уповноважений має не так займатися конкретною точковою проблемою, як, аналізуючи і узагальнюючи конкретні ситуації, відстежувати системні проблеми та знаходити шляхи їх вирішення. “Через конкретну історію, конкретну проблему виходимо на системні зміни. Завдання будь-якої національної інституції з прав людини – не лише займатися конкретними проблемами конкретної людини, а й допомагати вирішувати системні проблеми на системному рівні, – зазначила Валерія Лутковська. – Покращити законодавство, якщо проблема в законах, покращити підзаконні нормативні акти і таким чином виправити ситуацію з правами людини”. 

З її слів, Уповноважений ВР з прав людини не має діяти в інтересах будь-якої політичної сили. “Омбудсмен не повинен коментувати політичні події та заяви політиків. Він висловлює свою позицію стосовно тієї чи іншої законодавчої ініціативи виключно в контексті її впливу на права людини та безвідносно політичної приналежності її автора або авторів”, – зазначила Валерія Лутковська. Після міжнародної конференції “Пошта” поспілкувалася з українським омбудсменом.

Уповноважений ВРУ з прав людини Валерія Лутковська та голова Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ)в Україні Манфред Профазі під час церемонії підписання оновленої угоди про співробітництво

Про права і закони 

– Прошу сказати, як ви оцінюєте правову обізнаність українців? Чи знають громадяни нашої країни свої права?

– Тут є величезна проблема. Питання правової освіти та обізнаності населення, на жаль, ще на низькому рівні. Дуже часто досить просто захистити свої права у випадку, коли людина знає, куди потрібно звернутися. Знають наразі не всі…

Я щодня читаю пошту від громадян України. Загалом за рік до нашого офісу надійшло майже 17 тисяч звернень. Під час прийомів зазвичай займаємося тим, що роз’яснюємо, як громадянинові треба захистити свої права. Консультуємо людей, куди їм варто для цього звернутися, якщо проблема поза межами компетенції омбудсмена.  

– Якби українці краще були обізнані зі своїми правами, то, на вашу думку, було б менше скарг на ті чи ті органи влади?

– Думаю, більше було б справ у судах, адже це найбільш цивілізований спосіб захистити власні права. Але менше, мабуть, було б звернень від тих, кого, як то кажуть, “футболять” ті чи інші державні органи. 

– На вашу думку, чи захищені нині українці законом і чи додержують законів органи влади?

– Є різні проблеми, різні випадки… Загалом українське законодавство непогане. Ще б його усі дотримувалися!.. Також в Україні є велика кількість міжнародних актів, які завдяки тому, що були ратифіковані, стали частиною національного законодавства і охоплюють практично всі сфери життя людини. Інше питання, наскільки ці міжнародні акти імплементовані в підзаконні акти, які мають безпосередній вплив на долю тієї чи іншої людини.

Наскільки влада дотримується законодавства? Ситуації різні. Буває так, що й представники органів влади можуть порушити закон. У цьому випадку є правоохоронні органи, прокуратура, суд.  

– Куди порадите звертатися людям, прав яких не дотримано?

– Це залежить від кожного конкретного випадку. Скажімо, якщо громадянин працює, а роботодавець не виплачує йому заробітну плату, потрібно звертатися із заявою до прокуратури. 

Припинити катування!

– Правозахисні організації заявляють, що тортури в міліції так і не зникли. І скільки б міліцейське керівництво не запевняло нас, журналістів, що з цим ганебним явищем покінчено, на жаль, такі випадки є. На вашу думку, катування врешті-решт в Україні припиняться чи ні?! Це можна зупинити спільними зусиллями громадських організацій, омбудсмена, мас-медіа?

– Ми намагаємося. Я б цього не робила, якби не вірила, що позитивний результат колись-таки буде. Нехай не так швидко, але крок за кроком ми йдемо до реалізації цієї мети. Певна: врешті-решт катування в Україні зникнуть. І не лише в органах внутрішніх справ, бо це не єдине місце, де нині катують людей. На жаль, такі ганебні випадки є й у психіатричних та наркологічних диспансерах, у місцях тримання нелегальних мігрантів, у пенітенціарній службі…  Місць, в яких теоретично можливі тортури, близько шести тисяч на території України. 11 органів влади відповідають за діяльність тих місць несвободи. 

Звісно, передусім потрібна воля безпосередньо керівництва, зокрема райвідділів міліції, тюрем, колоній, СІЗО.  Секретаріат Уповноваженого з прав людини ставить собі за мету  допомогти державі зробити так, аби тортур у тих місцях не було. Саме тому я ініціювала створення на базі офісу Упов­новаженого національного превентивного механізму проти катувань, як це передбачено Факультативним протоколом до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, ратифікованого Україною ще в 2006 році. Нині національний превентивний механізм діє за моделлю “омбудсмен +”, тобто до моніторингу умов тримання та поводження з тими, хто перебуває в місцях несвободи, залучають і представників інститутів громадянського суспільства.

– На вашу думку, чому це явище має місце в Украї­ні? Чому міліціонери-кати не бояться покарання?!

– Першопричина не в тому, що якісь там збоченці працюють у міліції. Є чимало професіоналів, котрі виконують свою роботу. Чому міліціонер б’є затриманого?

– …бо йому задля показників треба якнайшвидше розкрити кримінальну справу…

– А показник, як ви кажете, він отримає лише тоді, коли доведе до певного логічного розвитку справу і передасть її до суду. Якщо б суддя, розглядаючи справу, сказав: “Ні, шановні, я не прийматиму явку з повин­ною, адже вона вибита під катуваннями, і в мене виникають сумніви, чи дійсно підсудний добровільно це зробив. Відповідно як доказ я цього не приймаю, тож повертаю справу на додаткове розслідування. Якщо ви не можете довести вину цієї людини без явки з повинною, то я виправдовую її”. Якби позиція суду була ось такою, не було б сенсу катувати затриманих!  

Особисто я маю великі сподівання на новий Кримінальний процесуальний кодекс. Власне він передбачає, що будь-які докази у справі мають бути надані в присутності суду. Я ніколи не зіштовхувалася з тим, щоб у суді когось катували, відповідно, сподіваюся, що найближчим часом таке ганебне явище, як катування, повинно зникнути остаточно, тому що громадськість і ЗМІ приділяють йому значну увагу. 

– Можливо, причина наявності катів у міліції ще й у тому, що часто-густо міліцейське керівництво покриває цих нелюдів, вони не покарані, не сидять за ґратами?

– Звичайно, є така проблема… Кожен злочин, зокрема й такий, як катування, має каратися, має бути проведене ефективне розслідування. Це важливо! Це один із принципів, який сповідує Європейський суд із прав людини. Якщо суд не прийматиме явки з повинною як доказ, то не буде підстав для катування. 

– До речі, щодо нового Кримінального процесуального кодексу. Як ви його оцінюєте? Досі лунало чимало критики щодо нього…

– Так, критика є… Перед­усім маємо оцінити його в дії. Цей кодекс пройшов експертизу в європейських інституціях і отримав схвальну оцінку. Щойно минуло кілька місяців із часу його впровадження, тож не думаю, що є сенс його критикувати. Плануємо в 2013-му здійснити проект дослідження ефективності нового КПК у сфері захисту прав людини. Головне в ньому – чітка реалізація принципу: рівність сторін процесу. Так, згідно з новим КПК, адвокат і прокурор мають рівні права у провадженні. Це велике досягнення в документі!  

Справа, яка зачепила 

– Яка справа за той час, що ви на посаді омбудсмена, зачепила вас за живе?

– Є велика кількість справ, де вдається допомогти людям, і увечері сама собі кажу: день прожила недарма.  А є дні, коли буває дуже шкода, що щось не вдалося, бо не встигла… Скажімо, не встигла допомогти одній бабусі… До нас звернулися сусіди цієї літньої жінки. Свого часу, невідомо у свідомому стані чи ні, вона подарувала квартиру, в якій мешкала, іншій людині. Натомість особа, що мала доглядати бабусю, не робила цього належним чином. Це зафіксували, зокрема, й наші працівники, що приїхали з комісією на перевірку в це помешкання.  

Жінка перебувала в досить важкому стані. Щойно я дізналася про цю ситуацію, як підключила соціальні служби, місцеві органи влади, лікарів. Але бабуся, на жаль, померла. Це той випадок, коли зачепило за живе, бо не встигли допомогти… 

Про візит до Львова і прийом громадян

– Скажіть, будь ласка, коли плануєте приїхати до Львова? 

– Візит до Львова в моїх найближчих планах. 

– А де ви хотіли б побувати у нашому місті, окрім СІЗО?

– Таких місць є кілька… Не казатиму, куди саме хочу навідатися, адже знайду там потім, даруйте, фарбовану траву…  Звісно, під час такого візиту буде запланований і особистий прийом громадян. Львів’яни знатимуть про мій приїзд заздалегідь.  

– А до вас легко потрапити на особистий прийом чи це надскладне завдання?

– Це цілком реально. Скажімо, у Києві я особисто приймаю громадян щовівторка. Для цього варто попередньо записатися. Працює гаряча лінія (тел. 044 253-75-89; 0800-50-17-20), на яку належить для початку звернутися. Громадянин має повідомити, з якого питання хоче потрапити на прийом, і його записують.  Згодом йому телефонують наші працівники і кажуть, коли прийти чи приїхати до офісу омбудсмена. 

ДО ТЕМИ

Порядок подання звернень до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (зі сайту омбудсмена) 

І. Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини подають у письмовій формі.

У зверненні слід зазначити:

1. Прізвище, ім’я та по батькові.

2. Поштовий індекс та адресу для надання відповіді.

3. Найменування органу державної влади, місцевого самоврядування чи посадової особи, які порушили ваші права.

4. У чому конкретно полягає суть порушення ваших прав.

5. Коли або в який строк допущені порушення ваших прав. 

6. Яких заходів ви вживали для поновлення своїх прав; до яких органів чи посадових осіб зверталися (долучити копії їхніх відповідей).

7. Чи зверталися ви за захистом порушених прав до суду? 

8. Суть вашого прохання, звернення.

9. Дату та власноручний підпис.

10. У разі звернення в інтересах третіх осіб потрібно надавати копії документів, що посвідчують повноваження на представництво їхніх інтересів.

Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини слід надсилати письмово на адресу: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008, Лутковській Валерії Володимирівні.

ІІ. Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини можна надсилати й електронною поштою: hotline@ombudsman.gov.ua 

Звернення електронною поштою треба оформляти згідно з правилами оформлення письмового звернення (за винятком вимоги до підпису).

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини не може розглядати скеровані на електронну адресу звернення, надіслані у вигляді додатка до електронного листа. В такому випадку заявнику необхідно буде прийти до секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та підписати таке звернення.

ІІІ. Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини може бути прийняте в письмовому вигляді під час особистого прийому в приймальні Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.