Парламентарі хочуть відновити університетські іспити при вступі, применшивши значення зовнішнього незалежного оцінювання 

Парламентарі більшості хочуть відродити університетські іспити під час вступу. І якщо не відмовитися від ЗНО, то зменшити його вплив. Відповідний законопроект нещодавно зареєстрували три “регіонали” (М.Сорока, Г. Калетнік та С. Ківалов). Але суть його найкраще висловив інший депутат – комуніст Ігор Калєтнік.

Тиждень назад перший заступник голови Верховної Ради схвилював багатьох, заявивши, що університетам необхідно повернутися до практики вступних іспитів, а від ЗНО відмовитися.  

“Система освіти, що існувала раніше, була ефективнішою. Підготовка до вступних іспитів стимулювала молодь обирати і здобувати глибокі знання з конкретної професії замість того, щоб шукати в інтернеті відповіді на цьогорічні тести і намагатися завчити їх напам’ять”, – заявив депутат. 

Він стверджує, що 80% учнів виступають проти ЗНО. Скаржаться вони і на складність запитань у тестах, і на неоднозначність відповідей на них. “Через це не всі учні, які протягом року відмінно навчалися, успішно складають ЗНО”, – додає комуніст. Останнє можна пояснити значно простіше, втім, це знає і сам Калєтнік.

Його заява, може б, удостоїлася скромнішої уваги, якби не відоме бажання міністра освіти повернути університетські іспити при вступі. А ще, якби у ті ж дні до парламенту не внесли проект закону, яким і пропонують повернутися до практики вступних іспитів. Заяви комуніста були радше апробацією ідеї, перевіркою того, як на це відреагують. Якщо мляво – “проводимо закон”. 

Міністр освіти учора теж долучився до дискусії, запевнивши, що уряд не готує революційних змін. “Ми продовжуємо вдосконалювати тестування і, принаймні, на рівні Державного центру оцінювання, на рівні колегії міністерства ніхто не говорить про якісь революційні новації, щоб щось скасовувати, щось ламати”, – заявив Дмитро Табачник. А ще він “розраховує, що жодна норма умов прийому до вишу і тестування не буде змінена протягом року”…

Насправді, ЗНО підтримується відносною більшістю українців. Ця частка повільно зростає. Наприклад, у грудні 2008 року його підтримували 42% населення (проти були 34%). А останнє дослідження фонду “Демократичні ініціативи” показує, що станом на жовтень 2012-ого на користь тестування висловлюються 49% (проти – 27%). 

Зараз ледь менше третини респондентів вважають, що об’єктивнішим є вступ на основі університетських іспитів, утім, стільки ж кажуть, що значно адекватнішим є вступ на підставі результатів ЗНО. Ще 17%  за врахування як ЗНО, так і балів шкільного атестата, а 11,5% – за все разом (ЗНО, атестат і вступні іспити).

Про ефективність тестів та те, як їх слід удосконалювати, говоритимуть під час комітетських слухань. Але існує серйозна проблема. Ківалов та компанія уже внесли законопроект “Про вищу освіту”, відтак усі інші проекти, що стосуватимуться цього ж питання, розглядатимуть як альтернативні. 

Серед таких буде і той, над яким тривалий час працювала робоча група під керівництвом Михайла Згуровського. Цей варіант уряд мав затвердити у понеділок. Із цієї подією пов’язаний ще один скандал: Кабінету Міністрів запропонували до непізнаваності відредагований варіант проекту Згуровського. 

Більше того, якщо уряд не поспішить, то втратить право вносити навіть його. Адже, згідно регламенту Верховної Ради, альтернативні законопроекти можна подавати не пізніше 14 днів від часу, коли депутати отримають основний проект закону (у нашому випадку ним є проект Ківалова-Калетніка-Сороки). Згідно інформації парламентського порталу, цей документ роздали депутатам для ознайомлення дев’ятого січня