Змінюйте фах. Поки не пізно
Шукаючи роботу, краще покладатися лише на себе. Тому оцінюйте свої шанси реально: економістів та юристів у нас достатньо
Шукаючи роботу, краще покладатися лише на себе. Тому оцінюйте свої шанси реально: економістів та юристів у нас достатньо
В Україні майже 87% випускників університетів отримують направлення на роботу. Показник стосується лише тих, хто навчався у вишах III і IV рівнів акредитації за бюджетні кошти. Але, судячи із діяльності Держслужби зайнятості, таке уточнення не компенсує закладеного в цифру оптимізму. Для багатьох після завершення навчання наступає етап ще складніший – пошук роботи за отриманим фахом.
“Пошта” намагалася з’ясувати, скільки таких, і серед випускників яких напрямків підготовки їх є найбільше. Виявилося, що освітнє відомство не відслідковує інформацію за окремими спеціальностями, відтак висновки можемо роботи лише на основі загальніших даних.
Згідно з офіційною статистикою (тією, яку Міносвіти отримує від керівників вишів), самостійно працевлаштовується лише кожен десятий випускник. А серед випускників педагогічних вишів показник цей майже удвічі більший. Дані Міносвіти показують, що перше робоче місце найпростіше знаходити випускникам медичних вузів, майбутнім управлінцям та інженерам. Найважче доводиться правникам та гуманітаріям. Серед останніх роботу знаходять 77% випускників, а серед медиків – 97%. Принаймні, такі цифри нам надали у Міносвіти у відповідь на інформаційний запит.
У країні навіть є низка вишів, усі випускники яких отримують скерування на роботу. Це Азовський морський інститут, Донецький національний університет економіки та торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Державний інститут інтелектуальної власності, Кримський економічний інститут КНЕУ ім. В. Гетьмана, Національна юридична академія ім. Я. Мудрого та ще кілька. Ми також дізналися, що у списку вишів із низькими показниками працевлаштування є Львівський національний університет імені Івана Франка.
| КОМЕНТАР |
|
Олег Рісний, директор Львівського міського центру зайнятості: |
| - За останні, напевно, сім років частина молоді, яка звертається до нас, зросла на порядок. Із числа усіх безробітних раніше молодь становила близько 25%, а тепер їх часом більше 30%. До того ж, велика частина із них - випускники, які ще ніде не працювали. Думаю, така цифра надалі збільшуватиметься, зокрема через пенсійну реформу.Люди будуть іти на пенсію пізніше, ніж це було раніше, тому підозрюю, що у нас з'явиться ще більше випускників. Але от чи буде можливість їх працевлаштувати - інше питання.Сьогодні серед тих, хто шукає роботу, багато осіб із освітою менеджерів, юристів. Наприклад, на 500-600 людей із економічною освітою може бути всього 20-30 вакансій, на сотню юристів може бути всього дві-три вакансії у Центрі зайнятості. Щодо програмістів, тут тенденція зовсім інша - кількість вакансій більша, аніж шукачів роботи. |
Скерування на роботу отримують 34,9% випускників цього університету. У відділі працевлаштування ЛНУ ім. І. Франка цифру нам підтвердили, зазначивши, що це “можливо, найправдивіші дані”, які надходять до Міносвіти від вузів.
За словами Ірини Сновидович, начальника відділу працевлаштування університету, є багато студентів, які влаштовуються на роботу неофіційно, або ж просто не повідомляють про те, чи працюють. Оскільки їх не “плюсують” до тих, кому університет допоміг знайти роботу, то й цифра виходить більш реалістична. У 35% й справді повірити легше, аніж у 100%.
Тим паче, що частково до таких висновків підштовхують і результати перевірки дотримання законодавства про працевлаштування молоді, які нещодавно оприлюднили у Генпрокуратурі. Частково, бо аналізували там лише професійно-технічні училища. Хоча тим, хто закінчував ПТУ, роботи якраз не бракує (особливо, з огляду на те, які шанси на роботу мають гуманітарії). У Генпрокуратурі встановили, що офіційні дані про працевлаштування випускників “дещо завищені”. До речі, офіційні дані щодо ПТУ збігаються із даними по університетах: теж всього 10% випускників шукають роботу самі.
