Рух “Український вибір”, що ініціював громадську дискусію про участь України в цій міжнародній економічній спільноті, заявляє про юридичну неспроможність і очевидну надуманість подібних тверджень. На нашу думку, причиною таких заяв є відсутність політичної волі для ухвалення рішення, яке на цьому етапі служитиме інтересам усієї країни, а не інтересам вузьких політичних і фінансових кіл.

Хочемо нагадати, що безпосередньо за участю України була створена Група високого рівня з підготовки Угоди та Концепції з формування ЄЕП, які були підписані 19 вересня 2003 року і ратифіковані Законом України від 20 квітня 2004 року із застереженням, що Україна братиме участь у формуванні та функціонуванні ЄЕП у межах, визначених Основним законом країни.

Тим самим Україна де-юре і де-факто набула статусу держави-учасниці Єдиного економічного простору як суб’єкт міжнародних відносин в економічному просторі, що об’єднує митні території cторін-засновників ЄЕП. Згідно зі ст. 9 Конституції України, цей міжнародний договір, згоду на обов’язковість якого надала Верховна Рада України, став частиною національного законодавства.

Отже, відповідно до приписів ратифікованої Угоди і завдань щодо реалізації Концепції про формування ЄЕП, є всі правові підстави для діяльності України у спільноті. Вони узгоджуються з аналогічними програмними завданнями і діями, спрямованими на інтеграцію в Митний союз, і не суперечать Конституції України.

Маємо нагадати, що в рамках ЄЕП і МС у 2011 році був заснований і міждержавний орган – Євразійська економічна комісія, яка забезпечує реалізацію намірів сторін під час укладання міжнародних договорів виключно консенсусом. Це унеможливлює ухвалення рішення проти волі будь-якої зі сторін, в тому числі й України. Приєднавшись до МС, Україна як рівноправна сторона цієї міжнародної економічної спільноти має право блокувати ухвалення тих договірно-правових актів, які несуть реальну загрозу обмеження державного суверенітету.

Склад Ради Комісії (один представник від кожної сторони в особі заступника голови уряду), керівництво за принципом змінюваності і обсяг повноважень дає підстави стверджувати: статус цього органу є міждержавним, а не наднаціональним, таким, що обмежує державний суверенітет країн-учасниць.

Вища Євразійська економічна рада (Міждержавна рада Митного союзу), що складається з голів держав і голів урядів, також ухвалює всі рішення консенсусом і має повноваження, добровільно передані їй договірними сторонами, які, відповідно до умов Договору про створення міжнародної угоди, залишаються суверенними і рівноправними.

Договірно-правова база для приєднання до Митного союзу не зазіхає на державний суверенітет України, відповідає конституційним принципам участі в міжнародних економічних спільнотах і не потребує внесення змін до чинної Конституції України.

У зв’язку з зазначеним заявляємо, що голослівні твердження про відсутність правової бази для вступу України в Митний союз спрямовані на введення в оману широких верств громадськості та по суті носять антидержавний характер.

Безумовно, політична воля властива не тільки відповідальним політикам, але й народові, який має всі конституційні права цю свою волю реалізувати. У зв’язку з цим вважаємо, що актуальна тема інтеграції України в МС повинна стати предметом для ухвалення рішення всенародно на всеукраїнському референдумі.

Докладніше щодо юридичних аспектів питання інтеграції України в ЄЕП і МС ви можете дізнатися з Правових висновків, що розміщені на сайті громадського руху “Український вибір” www.vybor.ua.

Віктор Медведчук, доктор юридичних наук, професор,академік Національної академії правових наук України