Доки в Полтаві лише планують спорудити монумент на честь Івана Мазепи, на подвір'ї музею Полтавської битви вже від 1915 року стоїть пам'ятник Петрові I

У невизнаній молдовській республіці Придністров'я тривають запеклі суперечки між місцевими українцями та проросійською опозицією. 14 жовтня у місті Бендери тамтешні українські громадські організації заклали пам'ятну плиту на місці майбутнього пам'ятника гетьманові Іванові Мазепі.

"Ганьба для Бендер!"

Сам монумент планують встановити наступного року - до 300-ї річниці смерті україн­ського гетьмана та з нагоди 300-річчя Полтавської битви (саме після поразки від російського імператора Петра I під Полтавою Мазепа разом зі своїм союзником шведським королем Карлом XII мусив тікати до Бендер, де й помер). Однак представники придністровської проросійської опозиції вбачають у встановленні цього монумента загрозу відносинам з Росією та називають це "ганьбою і для Бендер, і для всього Придністров'я". Зокрема, Алєксандр Радченко, лідер Соціал-демократичної партії Придністров'я, яка дотримується проросійського курсу, зазначив, що поява пам'ятника Мазепі може звести нанівець усі зв'язки з Росією. Мер Бендер В'ячєслав Когут теж рішуче відмовився від участі в урочистому заході та спростував інформацію, що указ про встановлення пам'ятника Мазепі підписав президент невизнаної республіки Придністров'я Ігор Смірнов.

В Україні будують пам'ятники і карбують монети

Тим часом з нагоди відзначення 300-ліття подій, пов'язаних з військово-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи, Міністерство закордонних справ та Міністерство культури і туризму України розпочали роботу над встановленням монумента гетьманові Іванові Мазепі в Королівстві Швеція. А в серпні цього року депутати Полтавської міської ради ухвалили рішення встановити пам'ятник Мазепі на Соборній площі в Полтаві. Принагідно нагадаємо, що нині є три пам'ятники гетьманові Мазепі: в селі Мазепинцях (Київська область), в містах Галац (Румунія) та у Відні (Австрія).

Кабмін також доручив Міністерству транспорту та зв'язку України забезпечити в другому півріччі 2008-го і в 2009 році випуск і введення в обіг поштових марок і конвертів, присвячених 300-літтю Полтавської битви. Крім того, уряд запропонував Національному банку виготовити пам'ятну монету "Українсько-шведські військово-політичні союзи XVII - XVIII століть". А навесні цього року під час офіційного візиту до Росії Віктор Ющенко попросив свого російського колегу - тоді ще Владіміра Путіна - посприяти поверненню в Україну архівів гетьмана Мазепи, які зараз зберігаються у Санкт-Петербурзі, а також домовився з російським президентом про спільне відзначення 300-річчя Полтавської битви.

То чи зняли анафему?

Тим часом досі не зрозумілою є ситуація з анафемою, накладеною на гетьмана за наказом Петра І ще далекого 1708 року. В лютому цього року Президент України звернувся до патріарха Російської православної церкви Алєксія II з проханням офіційно зняти анафему. Де-факто її знято вже давно, оскільки з 1918 року під час богослужінь у храмах РПЦ прізвище Мазепи не згадують серед тих, що піддані анафемі. Як стверджують деякі богослови, про це поклопотався глава Української держави Павло Скоропадський, який у 1918 році звернувся до патріарха Московського і всієї Русі Тіхона з відповідним проханням та нібито отримав відповідь, що на підставі рішень Помісного Собору, який засудив практику накладення церковних покарань за політичні провини, анафема на гетьмана Івана Мазепу скасовується. Водночас документальних підтверджень цього факту немає. Не надали їх росіяни і у відповідь на лютневе звернення українського Президента.