Для того, щоб змінити ситуацію в країні, необхідна внутрішня консолідація всіх українців заради спільної побудови вільної країни, в якій зможуть існувати вільні люди з вільними принципами та метою. Таку думку висловила Ініціатива “Першого грудня” в Українській хартії вільної людини, оприлюдненій днями на засіданні. Аби досягти цієї консолідації, інтелектуали пропонують виокремити десять ключових завдань, які сприятимуть розвитку українського суспільства, а отже й української держави.
Серед ключових цінностей – потреби бути вільною людиною, українцем, активним громадянином, господарем, відкритим суспільством. Цінності, на які члени Ініціативи пропонують орієнтуватися кожному українцю у своєму повсякденному житті, ґрунтуються на аналізі історичних та сучасних умов життя в Україні та світі загалом. Хартію підписали В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Семен Глузман, Володимир Горбулін, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський та Ігор Юхновський.
“Людство зустріло початок двадцять першого століття як добу невпевненості. Сучасна людина досі долає силу тяжіння великих випробувань і надій минулого. Вириваючись із цієї історичної гравітації, вона почувається перед майбутнім невпевнено і вразливо”, – йдеться у документі.
На думку авторів тексту, у світі відбувається знецінення ідей, слів і переконань. На Україну, де Радянський Союз було подолано фізично, значно впливає тоталітарна спадщина. “Виявилося, що люди й далі все більше сподіваються на чужу ласку, а не на власні сили. Нові економічні умови змінили країну і, водночас, загострили найгірші людські інстинкти: жадобу до збагачення, захланність і споживацтво”, – вважають автори Хартії.
“Тінь сумніву завжди йде поруч із людиною. Не варто боятися тіней, – зазначено у документі. – Треба шукати світла відповідей, які дають силу проти зневіри і надають сенсу нашому життю”.
Наріжними каменями Хартії є три прості думки. Інтелектуали наголошують на потребі відповідальності за своє життя й самого себе, необхідності чіткого бачення перспективи країни й світу загалом, на неприпустимості ситуації, за якої мораль і духовні цінності відкладаються на завтра. “Ми будуємо те, що уявляємо, а, отже, від глибини, масштабу і творчого хисту нашої уяви залежить наше майбутнє”, – говорять автори тексту.
Для того, щоб досягти ідеалу особистого творення простору навколо себе, на думку учасників Ініціативи, необхідно використовувати десять ціннісних рекомендацій.
Першим принципом є необхідність бути вільною людиною, що означає особисто відповідати за свої вчинки, дії та мотиви; твердо вірити у власні цінності та сили, водночас не порушуючи принципів рівності з іншими.
Також обов’язковим для справжнього громадянина є самоідентифікація себе як українця, адже, як вважають автори, “національна і культурна приналежність людини є значною мірою результатом духовного зусилля”. При цьому поняття українця вкладається у модель сучасної нації – українцем має бути кожен громадянин країни. “Бути українцем означає усвідомлювати свою причетність до України і розвивати інтелектуальну, духовну та політичну україноцентричність: внутрішню (ту, яка постає з особистого зусилля кожного з нас) єдність нашого народу, його земель, культури, історії і майбутнього”.
Разом із тим, інтелектуали заявляють про необхідність кожного громадянина бути активним, любити, мислити та господарювати на власній землі. “Наше головне суспільне завдання – відновити в українців почуття господаря, чиїми фундаментальними рисами є відповідальність за себе, своїх близьких і простір свого життя”, – наголошується у Хартії.
Одним з інструментів господарювання у власному житті, як вважають автори, є децентралізація держави, що допоможе місцевим громадам раціональніше використовувати власні ресурси та потуги.
Щоб домогтися позитивних результатів у всіх сферах суспільно-політичного життя, українців закликають бути лідерами та творити відкрите суспільство й успішну державу на основі загальнолюдських цінностей та національних пріоритетів.
Окрім цього, Хартія закликає українців стати учасниками демократичної спільноти народів. “Європейська інтеграція означає для нас не зовнішній, а внутрішній політичний курс”, – йдеться у Хартії.
Як повідомляла “Пошта”, 21 вересня 2012 року в рамках загальнонаціонального діалогу, започаткованого учасниками Ініціативи “Першого грудня”, у Львові відбувся Регіональний круглий стіл. На ньому понад 60 інтелектуалів західних областей України розглядали, зокрема, такі питання: причини падіння довіри людей до влади в державі; способи створення умов для чесного бізнесу; що таке моральна економіка; якою має бути модель національної пам’яті в Україні; якою має бути освіта та просвіта для забезпечення формування нових рис українців в умовах інформаційного суспільства. Сьогодні Ініціатива працює над практичним втіленням цих ідей.