Частина львів'ян знову дивиться російські телеканали. "По-чорному"

Для Нацради інформаційна експансія сусідів не до порівняння з військовою

Неадаптовані до україномовного мовлення російські кінопрограми до 1 листопада будуть вилучені з усіх провайдерів кабельного телебачення України. Це минулого тижня пообіцяв на брифінгу перший заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ігор Курус.

Нагадаємо, вже кілька тижнів частина українських глядачів кабельного телебачення виявилась позбавленою таких російських каналів, як ОРТ, РТР, Ren TV та інших. Нацрада України з питань телебачення та радіомовлення мотивувала свою вимогу припинити ретрансляцію неадаптованих до вітчизняного законодавства телеканалів не стільки мовним питанням, скільки проблемами реклами, суспільної моралі чи авторських прав. Звісно, така постанова викликала шквал обурених відгуків як на дипломатичному рівні, так і від звичайних громадян. Схоже, чиновники знову погарячкували,  виплюснувши з купіллю і саме немовля...

Львів'яни разом із жителями інших західних областей України відчули себе найбільш скривдженими нововведенням. Адже місцеві провайдери кабельного зв'язку виявилися здебільшого законослухняними і вчасно виконали урядову постанову. В той час, як у Києві та деяких східних регіонах продовжували ретранслювати опальні російські телекомпанії, нашим глядачам залишалося милуватися незворушним блакитним екраном - фактично жоден із кабельних операторів не запропонував заміни відключеним телеканалам. Відтак, з площини моральних збитки потрохи стали переростати в матеріальні, а скандал довкола заборони змінював політичне забарвлення.

"Коли не відомо про що йдеться, майже завжди йдеться про гроші, - перефразував у коментарі "Пошті" давнє ні­мецьке прислів'я директор і власник львівського провайдера кабельного зв'язку "Центуріон", член ради директорів Спілки кабельного телебачення України Геннадій Хазан. - Тільки телепні можуть і досі вважати, що така заборона є черговим кроком України в боротьбі з російською мовою. Насправді Нацрада змушує абонентів стати заручниками боротьби між одним із україн­ських телеканалів та російськими, які транслюють кабельні оператори".

Вимоги Нацради не відпо­відають чинному законодавству, вважає пан Хазан. Як і "адаптація" - термін, вигаданий цим урядовим органом. Питання, які канали вважати адаптованими, а які - ні, і як саме досягти тієї адаптації, й справді найбільше хвилюють усіх небайдужих до справи. Як розповів "Пошті" Генеральний консул РФ у Львові Євгєній Гузєєв, він уважно вивчив згадане рішення Нацради, неодноразово звертався за роз'ясненнями. Й минулого тижня виступив із відкритим листом, адресованим голові Львівської облдержадміністрації, де просить Миколу Кметя посприяти у відновленні трансляції російських каналів на Львівщині.

Щоправда, на момент, коли журналіст "Пошти" спілкувався із російським дипломатом, відповіді від голови ЛОДА ще не надійшло. Проте пан Гузєєв сподівається: він донесе думку львів'ян до Нацради України з питань телебачення та радіомовлення. "Консульство отримало вже понад сто телефонних дзвінків зі скаргами громадян на відключення російських телеканалів. Причому, телефонують не лише російськомовні жителі регіону, а всі, кому важливо мати інформацію із першоджерела", - каже пан Гузєєв. На його думку, адаптація у цьому випадку недоречна. Зайвою була б вона і при трансляції українських програм у Росії. "Ми досить добре розуміємо мову один одного", - говорить Генконсул, ставлячи логічне питання, чому не адаптувати - відпо­відно до логіки Нацради - канали на кшталт ВВС, CNN чи "Deutsche Welle".

Що ж стосується змісту навіть найбільш тенденційних програм та інформаційних випусків російських телеканалів - український глядач достатньо кмітливий, аби самому зробити порівняння та висновки. Зрештою, як свідчить незалежне опитування, проведене "Пош­тою", найбільше львівські телеглядачі шкодують не за інформаційними програмами, а за пізнавальними та розважальними передачами, аналогів яких немає (або є, але нижчої якості) на вітчизняних телеканалах, а також за героями улюблених серіалів, доля яких тепер так і залишиться нез'ясованою. Або...

Власне пан Гузєєв першим звернув увагу на те, що минулими вихідними у деяких ра­йонах міста, які обслуговують різні оператори кабельного зв'язку, знову увімкнули російські телеканали. Мабуть, надихнув приклад менш законослухняних столичних колег. Та й Нацрада не є каральним органом, а отже, кабельники більше бояться не її, а свого банкрутства. Цілком ймовірного у випадку втрати значної кількості глядачів.

Щоправда, факт поновлення телеканалів львівські оператори підтверджують неохоче, обмежуючись загальними фразами про те, що готові піти назустріч побажанням клієн­та. Орієнтуватися в програмах глядачам тепер також непросто, адже і сайти українського каналу ОРТ, деяких кабельних провайдерів виявились заблокованими. Тож наразі львів'янам доводиться дивитись телевізор в кращих традиціях конспірації: майже при свічках і навідуючись до друзів (оскільки поновила трансляцію лише приблизно половина операторів). 

Натомість представник Нац­ради  у Львівській області  Петро Цеголко сьогодні перебуває на лікарняному й у коментарі "Пошті" відмовив, порадивши звернутися безпосередньо до столичного органу. "Ми лише передаємо місцевим провайдерам побажання Національної ради з питань телебачення та радіомовлення", - сказав пан Цеголко.