У львівській філармонії сьогодні також запалять свічки пам’яті та помоляться за душі загиблих на концерті-реквіємі пам’яті жертв Голодомору в Україні

Сьогодні, 24 листопада, – 80-ті роковини страшної трагедії нашого народу, День вшанування пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій. За безневинно загиблими в 1932-33 роках у цей день тужить не лише наша країна – увесь світ. В усіх містах України сьогодні проходитиме чимало акцій пам’яті, лекцій, кіно- та фотопоказів. Зокрема у Львівській обласній філармонії о 19.00 у “Концерті-реквіємі” прозвучить твір композитора, Героя України, Євгена Станковича “Панахида за померлими з голоду”. Це реквієм для повного складу симфонічного оркестру, двох мішаних хорів, баса, народного голосу та читця, написаний на вірші Дмитра Павличка. Вперше він був виконаний у Києві на 60-ті роковини Голодомору. І хоч назва твору говорить про літургійні інспірації, однак зв’язок із духовною музикою він має невеликий. “Панахида, що триває понад сорок хвилин, була задумана радше як епічна фреска, музична розповідь про трагедію народу, а пов’язання з церковними співами, хоч і постійно присутнє, – тільки один із засобів вираження. Твір витриманий у неотональній стилістиці, майже неоромантичній, завдяки чому стає доступним для сприйняття кожної людини. 

У жалобному концерті-реквіємі візьме участь народний голос України Ніна Матвієнко, протодиякон Святомихайлівського Золотоверхого монастиря, заслужений артист України, володар ордену Святого Архистратига Михаїла Назарій Дадак (бас). 

Разом із ними на сцені під диригуванням Володимира Сивохіпа виступатимуть кілька колективів – академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії, Галицький академічний камерний хор, мішаний хор Львівського державного музичного училища імені С. Людкевича. Супроводжуватиме дійство народний артист України, читець Василь Ілащук. Також у заході візьме участь композитор Євген Станкович та поет Дмитро Павличко. А Мирослав Откович, як сценограф концерту-реквієму, доповнить захід лаконічними вкрапленнями, які мають підсилити враження твору і показати слухачам жах 1932 – 1933 років. 

Біль Голодомору ніколи не зникне, він завжди буде з українцями, адже у 1932-33 рр відбувалося масове винищення цілої нації. Сплановано. Жорстоко. Нещадно. Хіба ж ми можемо забути, викинути цю масштабну сторінку з нашої історії? 

Ми, нащадки тих, хто вижив, зобов’язані пам’ятати, зобов’язані бути свідомими, зберегти ті залишки нашої державності, щорічно продовжувати проводити акції, запалювати пам’ять у тих серцях, які ще не відкрилися для розуміння цього лиха.

Присутні у Львівській філармонії разом зі всіма українцями засвітять свічки пам’яті, помоляться за душі загиблих. 

Долучайтеся до вшановувань, запаліть свічку на вікні і у своєму серці. Мабуть, кожен з нас в житті має свою, неповторну місію, але ми маємо і спільну місію… пам’ять… вшанування…