Уперше з часів незалежності сфера вживання української мови звужується

Україна скромно відсвяткувала день рідної писемності і мови. Сумним акомпанементом свята стали дані статистики та нотки цинізму у привітанні президента. Тривожно, що за три місяці існування ганебного мовного закону українська мова почала втрачати свої позиції у книговиданні, теле- і радіоефірах та в освіті. 

Забуте свято

Ще три місяці тому на вустах в усієї країни було мовне питання. Ним спекулювали політики, через нього сотні людей ризикували своїм здоров’ям і своєю свободою, воно стало наріжним каменем політичних програм влади та опозиції. Про українську мову, яка відіграла ключову роль у привабленні електорату обох таборів, 9 листопада майже ніхто не згадав: не відбулося жодного мітингу, не підняли національних прапорів, не ініціювалися якісь конкретні дії запобігання подальшої русифікації України.

Голос мови чути не скрізь

На жаль, мова потроху поступається “язику”. Так, 2012-й, зокрема останні три місяці, дали українській мові рекордний негатив. Вперше за роки незалежності зменшилася частка школярів, які навчаються українською мовою, а на телебаченні, по радіо, у пресі та в сфері послуг безапеляційно панує російська мова, збільшуючи свій вплив і не лишаючи шансів українській. 

Про такі реалії тримісячного лінгвоциду свідчать дані аналітичного огляду “Становище української мови в Україні в 2012 р.”, проведеного рухом “Простір свободи” у всіх 29 містах України з населенням понад 300 тис. жителів. Згідно з його даними, рідною мовою урбаністичного населення держави є: 67,5 % – українська, 29,6 % – російська та 2,9 %  – інша. 

Такі дані не відповідають тому, якою мовою пропонується інформаційний продукт українцям. Так, у прайм-таймі восьми найрейтинговіших телеканалів лише 28 % ефірного часу займають програми українською мовою, 44 % – російською і 28 % – двомовні. На шести найбільш рейтингових радіостанціях пісні українською мовою становлять лише 3,4 % від загальної кількості пісень у прайм-таймі, водночас пісні російською – 60 % від їх загальної кількості. Газети і журнали підтверджують сумну тенденцію. Російською мовою в Україні видається понад 60% сумарного накладу газет і 83 % журналів. 

На думку авторів дослідження, така тенденція є доволі тривожною, бо фактично продовжує традицію радянських часів: “Зараз в Україні знову постає та проблема, що й за радянських часів, коли всьому населенню СРСР насаджували думку, що російська мова солідніша, ніж інші. Вперше з часів незалежності Україна втрачає свої позиції, що є фактором механізму русифікації”, – прокоментував закон один із організаторів руху “Простір свободи” Тарас Шамайда.

“Запічатане” книгодрукування

Не лише мультимедійний інформаційний продукт та ЗМІ піддаються русифікації. Національне книговидання втрачає свій вплив у країні, поступаючись мільйонним тиражам російськомовної літератури. У 2012-му приблизно 87 %  усіх книг, доступних для купівлі, є російськомовними. Вперше з часів незалежності сумарний наклад книг, виданих українською мовою у державі, становить менше ніж половина від всіх книг, надрукованих в Україні.

Згідно із даними Книжкової палати України, тираж книжок і брошур, виданих російською в Україні, за 2012 рік зріс на 92,7 %. У той же час, тираж книг і брошур, надрукованих українською мовою, збільшився лише на 17,1 %. 

Сумнозвісний закон про мови не пішов на користь мовам національних меншин, а лише лобіював статус російської на теренах України. Про це свідчить хоча б той факт, що випуск книг мовами нацменшин залишається практично незмінним і становить 10 % за найменуваннями і близько 6 % за тиражами.

Тенденції є не просто тривожними. Мовний закон лише починає діяти, а його принципи детально описують, як русифікуватимуть Україну у майбутньому. Якщо влада й надалі намагатиметься нищити мову, а опозиція забуватиме про неї, то рівно через рік сумні дані статистики як мінімум подвояться…