Після виборів крига між Європою і Києвом, ймовірно, не скресне

Наша держава виходить на фінішну пряму шляху до рубікону у відносинах із Європейським Союзом та всією західною цивілізацією. Вже цього тижня насамперед громадяни України, а також українські політики повинні затвердити цивілізаційний вибір найбільшої європейської країни. Проте, судячи із заяв ЄС та реалій у країні, діалог із об’єднаною Європою буде нелегко відновити.

Найімовірніше, вибори в Україні, незважаючи на їхній результат, Європейський Союз таки визнає, попри свою останню заяву. Слова Генерального секретаря Ради Європи Торбйорна Ягланда про те, що без участі Юлії Тимошенко вибори не будуть визнані чесними та вільними, більше схожі на останні спроби ЄС врозумити чинну владу, ніж на реальну погрозу. 

Визначивши термін “політичний в’язень”, Європа довела, що може розглядати підпадання під це визначення Юлії Тимошенко роками. Тож і реальних причин заперечення результатів виборів у ЄС немає, навіть у випадку вуличних протестів. Можливість конкретного втручання в ситуацію в Україні вірогідна лише за умов дійсно масового руху спротиву, на який українці поки не готові.

Тим часом європейці, які безпосередньо впливають на взаємовідносини об’єднаної Європи з Україною, вже висловили свої судження щодо подальшої співпраці офіційного Києва та Брюсселя. Експерти Інституту світової політики опитали понад 30 представників ЄС, які мають вплив на характер відносин з Україною. Фактично кожен із них погодився, що рівень демократичності майбутніх виборів безумовно впливатиме на рівень діалогу після них. 

Проте, за останнім дослідженням Інституту світової політики, кращими чи гіршими відносини “Україна – ЄС” після виборів не стануть. “Ми помітили, що чіткого плану щодо України після виборів немає. Таке відчуття, що ЄС відкладає це рішення на останній момент”, – каже перший заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий, інформує Голос Америки.

При цьому в аналітичній записці Інституту йдеться про те, що “планка очікувань від виборів в Україні є вкрай низькою”. Отже, говорити про те, що Європа може обуритися недемократичності українських виборів, наразі не доводиться. Директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук переконана, що ЄС не має плану щодо України після виборів, бо “насправді Євросоюз не може запропонувати нічого особливого, окрім Угоди про асоціацію”. На думку опитаних європейців, найбільш вірогідний сценарій розвитку відносин “Україна – ЄС” – статус-кво, тобто відсутність якихось змін, навіть якщо вибори будуть прозорими та демократичними.

Іншим сценарієм розвитку післявиборчого життя є можливість погіршення стосунків ЄС з Україною. Європейський Союз вже достатньо зробив для того, щоб утримати український режим у таких собі рамках демократії і тоталітаризму. Якщо чинна влада не зможе провести прозорі вибори, навряд чи у Європи залишиться хоча б найменше бажання вести подальший діалог з країною, яка відкидає будь-які цінності континенту. 

Проте малоймовірно і те, що ЄС буде в захваті, навіть якщо вибори таки пройдуть вдало і при чинному президенті до влади у парламенті прийде опозиція. Більшість із опозиціонерів вже мали нагоду проявити себе, в тому числі й у діалозі з Європою. Як тоді, так і тепер для Європи Україна не є пріоритетом. Найімовірніше, країни ЄС і надалі дотримуватимуться єдиної нейтральної думки: “розберіться у своїх прагненнях самі, а потім звертайтеся до нас”.

Це підтверджують і слова експертів Інституту світової політики: якими б не були майбутні вибори, діалог буде “кволим”, “продовжиться технічна робота щодо підготовки низки документів, вичитки Угоди про асоціацію профільними відомствами та переклад її 22-ма мовами”.

Наразі Європа стежитиме за процесами в країні, фактом є те, що Україна повинна буде сама визначити свої пріоритети, цінності та подальший шлях розвитку. Від того, чи зрозуміють це політики і громадяни, залежить не лише подальший діалог із ЄС, а й доля всієї країни.