Цього разу на порядку денному – підключення об’єктів ЖКГ до централізованого опалення.

Осінь цього року видалася мінливою: то проймає зимовий холод, то тепло, неначе літнього ранку. Підлаштовуватися під примхи природи довелося управлінцям. На вулиці вже плюс 8, тому було ухвалене рішення розпочати опалювальний сезон. Першими підключали лікарні, поліклініки, дитячі садочки і школи, тепло подали і в більшість житлових будинків.

На засіданні Кабінету Міністрів 10 жовтня голова уряду Микола Азаров обурився тим, що робота з підготовки до опалювального сезону ще не закінчена: “Кілька міністерств і відомств уже звітували на наших засіданнях, що підготовку до осінньо-зимового періоду майже завершено. Але я вже говорив і наголошую ще раз: ніяких “майже” у нас бути не повинно! Не підготовку до холодів треба активізувати, а її закінчення взагалі”.

У ході засідання Микола Азаров сказав, що підвищувати вартість послуг ЖКГ для населення не будуть. І нагадав, що протягом останніх 25 місяців ціни на газ залишалися незмінними, так само як і тарифи на електроенергію (останні 17 місяців). Зараз діють правила, які дозволяють суттєво економити на платі за тепло і світло: громадяни, які споживають електроенергії до 150 кВт/г, платять за тарифом майже удвічі нижчим, аніж споживачі, які витрачають понад 800 кВт/г. 

Громадяни, які споживають до 2,5 тис. куб. м газу на рік, платять (за наявності лічильника) за тарифами, що майже в 4 рази нижчі від запроваджених для тих, хто витрачає більш ніж 12 тис. куб. м газу на рік. Це означає, що уряд виконує своє рішення вберегти населення від наслідків “газових” угод із Росією, підписаних Юлією Тимошенко. 

Вартість послуг з водопостачання та водовідведення протягом цього року, на відміну від газу та електроенергії, дещо зросла:  в середньому по Україні приблизно на 6%. Проте, якщо порівняти ці цифри з аналогічними дворічної давності (за уряду Юлії Тимошенко підвищення вартості, приміром, водопостачання та водовідведення становило 45%), стає очевидним, що доки Партія регіонів займає позицію лідера, перейматися цінами послуг ЖКГ не доводиться. “Гаряча вода і опалення за два з половиною роки роботи нашого уряду подорожчали в середньому на 20%. А тепер порівняйте: тисяча кубічних метрів імпортованого природного газу з весни 2010 року подорожчала майже в 2 рази. Але ми не перекладали на людей цей тягар і не будемо цього робити”, – наголосив Микола Азаров.

Разом із тим уряд вживає заходів, які допоможуть підтримати житлово-комунальне господарство і після виборів. Закладено кошти у держбюджет наступного року на компенсацію високої собівартості послуг з водопостачання та водовідведення там, де вона перевищує середню по Україні. Понад це, закладених у цю сферу грошей вистачить і на те, аби нарешті “підлатати” водопроводи й каналізації. У віддалених селах через проблеми з трубами воду беруть із криниць, що значно важче і довше, аніж відкрити кран у хаті.

На засіданні уряду прем’єр-міністр відреагував на закиди опонентів: “Ми, як відповідальна влада, не проводимо політики за принципом “до виборів і після виборів”. Наша стратегія за два з половиною роки вивірена, і ми її реалізуємо відповідально та цілеспрямовано”.

Активне проведення урядом реформ дійсно розпочалося в кінці минулого року. Проте це було пов’язано перш за все із недостатньою кількістю вільних бюджетних коштів. У 2009-му провідні економісти світу передрікали Україні швидку й невідворотну рецесію. У відомому журналі “The Economist” одна за одною виходили статті про нашу державу на теми “Нестримна інфляція в Україні”, “Імовірність дефолту” та ін. Всесвітньо відомий науковець Тарас Кузьо також негативно оцінював потуги щодо ведення економічної політики “помаранчевими”, застерігаючи: Україна – на краю економічної прірви.

За останні 2,5 року середня зарплата, за даними Держкомстату, підвищилася у 1,6 рази, середня пенсія – у 1,5 рази. Кількість ліцензованих робіт і податків зменшилася у 10 разів. Інфляція, що накрила Україну в 2008 – 2009 рр. (22,3%, 12,3%), була приборкана: 9,1% – у 2010 р., 7% – у 2011 р. Вперше за історію України йдеться про дефляцію – тобто інфляцію “навпаки” (не знецінення заощаджень і зарплат, а можливість купити на них більше). Закладені у держбюджеті суми не віртуальні – уряд повноцінно здійснює фінансування. Приміром, Львівщина отримала повне фінансування для виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та іншим. Аналогічна ситуація і в інших областях за іншими статтями видатків.

Опоненти уряду намагаються списати всю діяльність виключно на вибори. Але хіба хтось заважав “помаранчевим” активно діяти, коли вони були при владі, аби мати значну підтримку населення?! Тепер же, спекулюючи віртуальними проблемами, вони далеко обходять економічні питання, знаючи, що в них вони не компетентні.