Для виходу із критичної ситуації, яка склалася в нинішній Українській державі, необхідно відновлювати духовну єдність українців, розвивати середній клас, активніше передавати владу у руки громадськості та виносити на загальне обговорення проблеми, якими зараз маніпулюють політики. Ці та багато інших рекомендацій щодо покращення становища країни запропоновано у резолюції Регіонального круглого столу ініціативи “Першого грудня”, яку в понеділок подали на прес-конференції у львівському прес-клубі реформ.
Як уже писала “Пошта”, Регіональний круглий стіл у Львові відбувся 21 вересня цього року в рамках ініціативи “Першого грудня”. У ньому взяли участь майже 60 представників національних еліт із восьми областей України. Упродовж дня понад півсотні інтелектуалів намагалися дати відповідь на ключові питання розвитку України сьогодні. Протягом трьох тижнів формувалася остаточна резолюція, що вмістила практичні рекомендації українському суспільству та політикуму щодо запобігання падіння України у прірву соціально-економічних та політичних процесів.
“Була певна складність у нас під час засідання регіонального круглого столу. Вона полягала у тому, що всі ми дуже сильні у формулюванні, що зараз є поганого в Україні. Цьому була присвячена левова частка нашої розмови. Дуже складним виявилося переформатувати наше мислення, щоб визначити, що треба зробити, аби було краще. У цьому документі визначення того, що є злим, поганим, винесені лише в преамбулу. І, як бачите, вона дуже невелика: ми старалися лаконічно сказати про це, лише аби дати зрозуміти нашим читачам, що не уникаємо критичних висновків щодо нинішньої ситуації. Але головна увага документа спрямована на те, що треба зробити сьогодні чи в майбутньому для поліпшення ситуації, виходу із кризи”, – розповів під час презентації резолюції Мирослав Маринович.
У проблемах політичного та суспільного життя країни автори резолюції вбачають не лише результати бездарного та злочинного правління нинішньої влади, а й погане функціонування суспільного апарату в цілому. У зв’язку із цим автори документа закликають розірвати антагоністичний симбіоз східної середньовічної деспотії та європейського світобачення, розбудовувати в Україні суспільство самоврядних громад, утверджувати українство через самоорганізацію спільноти. Для забезпечення цього, згідно із пунктами резолюції, опорою влади та суспільства необхідно зробити відповідального громадянина.
Сама громада має бути максимально солідарною, використовуючи свою різноманітність не для антагонізму, а для нарощування потенціалу країни. Цьому повинна допомагати церква, незалежні ЗМІ, самоорганізаційні громади.
Для покращення економічного становища резолюція рекомендує сприяти природній капіталізації праці, формувати в суспільстві середній клас, розробити дійове антимонопольне законодавство та механізми протидії суспільства тенденціям до монополізації в економіці, реформувати чинну в Україні систему соціального (насамперед пенсійного) забезпечення. “Наймана праця має забезпечувати поточне споживання працівника, його сім’ї та родини, фінансувати їхні потреби, пов’язані з придбанням товарів довготривалого вжитку, покращенням побутових умов, придбанням житла, відновлювати працездатність, берегти здоров’я членів сімей, підвищувати їхні освітні та кваліфікаційні рівні, створювати економічні передумови для формування приватної власності родин, громадської свідомості та громадянського суспільства”, – йдеться у резолюції. У підприємництві, на думку інтелектуалів, найважливішим є спрощення дозвільної системи, наближення до європейських зразків контролю, знеособлення контактів “підприємець – держава”, забезпечення розвитку малого і середнього бізнесу.
Для забезпечення освітніх потреб країни резолюція пропонує створити духовно-інтелектуальне поле для подальшого суспільного розвитку. Йдеться також про необхідність проведення системних, порівняльних, аналітичних досліджень якості навчального та наукового процесу. Також рекомендується підвищити соціальний статус педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.
Зокрема у документі йдеться про те, що для країни та її подальшого майбутнього важливо визначити першочерговим завданням виховання висококваліфікованих спеціалістів, патріотів Української держави, законодавчо закріпити принцип університетської автономії як визначальний принцип вищої освіти та інше.
“Духовна деградація суспільства паралізує його спроможність провести належні політичні та економічні реформи. Успішна ж держава може сформуватися лише на здоровій ціннісній “матриці”, – йдеться у резолюції. Для уникнення протистояння в українському суспільстві автори документа закликають шанувати “історичний біль соціальних груп та одне одного”, тобто людей із різним поглядом на минуле та ціннісними орієнтирами. З метою об’єднання та створення спільних цінностей резолюція рекомендує “виробити державну політику національної пам’яті, яка має базуватися на засадах національної ідеї, об’єктивності, історичної правди; не на нав’язуванні, а на співіснуванні різних моделей пам’яті”. “Потрібно вивести проблемні питання з політичного дискурсу в публічний; започаткувати широкі публічні дискусії, але не політиків, а експертів; плекати міжрегіональний діалог інтелігенції задля вироблення суспільного консенсусу”, – йдеться у документі. Наприкінці автори документа закликають бути готовими до масового руху духовної непокори, готувати рух духовного оновлення суспільства й самого себе, тобто утверджувати духовну альтернативу всьому, що руйнує наш духовний світ. “Ми маємо постійно навчатися, удосконалюватися і змінюватися. Ми починаємо з найпростіших гасел нашого буття: бережімо чистоту обійстя, чистоту робочого місця, чистоту міжлюдських стосунків, чистоту помислів і душі”, – закликають інтелектуали.
Нагадаємо, що ініціатива “Першого грудня” організована в 20-ту річницю референдуму про незалежність. Її засновниками є такі провідні українські інтелектуали: В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Володимир Горбулін, Семен Глузман, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський та Ігор Юхновський.