Олена Білан, економічний аналітик  інвестиційної компанії "Dragon Capital", про інтервенції НБУ, долю вітчизняних експортерів і гривні

Ситуація у фінансовій царині й надалі залишається невтішною. Попри деяке зміцнення національної валюти, міжнародні рейтингові агенції, зокрема Fitch Ratings, наголошують на значному посиленні короткострокових ризиків для українських банків. Деякі з них вже відчули на собі деструктивний вплив кризи, а ситуація у майбутньому, на думку провідних фахівців, може обернутися погіршенням фундаментальних показників суверенної кредитоспроможності України (довгостроковий РДЕ "BB-" з "Негативним" прогнозом).

- Ажіотаж навколо курсу долара-гривні потроху внормовується. Нацбанк двічі виходив з інтервенціями. Це вирівняло курс, але чи викоренило причини стрибка?

-  Все це - наслідки ситуації, яку ми спостерігали на валютному ринку протягом вересня-початку жовтня. Це суттєве збільшення попиту на іноземну валюту. Спочатку це був продаж іноземними інвесторами своїх активів в Україні і вивід капіталів таким чином, але потім до цього приєдналося погіршення зовнішньої кон'юнктури, зниження експорту нашими виробниками сталі, який є суттєвим джерелом надходження іноземної валюти. Це все спровокувало, можливо, не паніку, але велике занепокоєння населення, яке почало переводити свої заощадження в іноземну валюту, скуповувати готівковий долар. Зниження пропозиції, підвищення попиту. Звичайно, це означає брак валюти.

- Національний банк погрожує застосовувати фінансові та адміністративні важелі. Які саме?

- Фінансові важелі (їх ще називають ринковими) - це інтервенції Нацбанку. Це продаж його резервів. Думаю, Нацбанк не дуже хоче застосовувати саме ці важелі зараз, бо він розуміє, що ми працюємо в умовах глобальної фінансової кризи, і ніхто не знає, наскільки вона затягнеться. Він хоче найбільше зекономити своїх резервів зараз для того, щоб  зустріти 2009 рік, який теж є дуже ризикованим з погляду економічної ситуації в Україні, хоча б мати якийсь запас міцності. Тому я думаю, що фінансові важелі будуть все одно застосовані, хоч і обмежені. Наприклад, він буде продавати резерви для того, щоб комерційні банки чи інші суб'єкти ринку змогли погасити свої зовнішні зобов'язання, свою заборгованість, або щоб забезпечити платежі за імпорт енергоносіїв чи медикаментів, які Нацбанк вважає критичними.

- Що буде з українськими експортерами, які були важливими "постачальниками" валюти на український ринок?

- Від експортерів дуже важко чекати якогось розвитку, тому що ситуація на зовнішніх ринках не поліпшилася і на фінансових ринках навіть погіршується, а на ринках товарних стабілізації не видно теж. У принципі, ми сподіваємося, що до кінця року стабілізуються ціни хоча б на метали, але не виключаємо, що цього не відбудеться.

- Що, на Вашу думку, робитиме НБУ?

- Нацбанк може застосовувати обмеження, які вже довший час діяли в Україні, їх можна відновити. Наприклад, це може бути обов'язковий продаж виручки експортерами, які, за інформацією суб'єктів ринку, притримують свій виторг тому, що вони теж не певні, за яким курсом вони зможуть її продати наступного дня, і сподіваються, що буде гривня девальвувати і, таким чином, вони більше зароблять на курсовій різниці. Якщо буде введене це адміністративне обмеження, то протягом якогось часу з моменту здійснення експортної операції експортери муситимуть подати на міжбанківському ринку  якусь частину своєї валютної виручки. Інше, що може бути застосоване, - обмеження на готівковому ринку, тобто на різниці між курсом купівлі-продажу валюти в обмінних пунктах. Для того, щоб деякі банки (ми не будемо називати чи це банки, чи окремі суб'єкти ринку) не мали спекулятивних операцій і населення не страждало від них, він може застосовувати штрафні санкції, аж до відкликання ліцензії.

- Ті, хто виплачував доларові кредити за курсу 5,9 чи 6 гривень за "зелений", відчутно постраждали. Як буде далі?

- Якщо долар не впаде, деякі люди дуже сильно потерплять. Це ті, хто брав кредити у доларах, а має основну суму доходів у гривнях, ті, хто має купувати зараз долари, щоб заплатити відсотки і погасити основну суму боргу. Для них, звичайно, ця ситуація дуже неприємна. Навіть, я думаю, і для банківської системи це не приємно, тому що вона може відчути погіршення платіжної дисципліни і, звичайно, погіршення своїх фінансових результатів. Була реальна загроза великих непогашень кредитів, банк, своєю чергою, не міг би виконати зобов'язання за депозитами і за іншими своїми зобов'язаннями. Технічною мовою фактично це означало б дефолт для банку. Саме тому почало діяти обмеження (фактично заборона) на видачу депозитів. Так само, як у 2004 - 2005 роках, коли керівником НБУ був Арсеній Яценюк.

- Порівняно з іншими валютами, наша гривня стала най­уразливішою через світову економічну і внутрішню політичну кризи?

- Якщо порівнювати Україну з країнами, ринки яких зараз розвиваються, то всі відчувають великий тиск на свої національні валюти - більшою чи меншою мірою - залежно від того, наскільки держава є відкритою для торговельних потоків, наскільки вона є інтегрована в глобальні світові фінансові ринки. Україна є дуже відкритою економікою з точки зору торгівлі, вона багато експортує, багато імпортує і останнім часом дуже багато позичає, точніше, позичала за кордоном коштів. Для нашої валюти - це справді удар. Гривня послабилася і увійшла у п'ятірку тих валют, які відчули найбільший тиск за останній місяць. Це південнокорейський вон, мексиканський песо, румунський лей та бразильський реал - ці гроші постраждали найбільше.

Розмовляв Олег Гулик, Київ