Протягом останнього місяця одразу декілька соціологічних опитувань зафіксували зростання рейтингів патріотичних сил, зокрема “Нашої України” і “Свободи”, та наближення їх до прохідного бар’єра.

Це означає, що за останній місяць похитнулася “монополія чотирьох”: Партії регіонів, “Батьківщини”, УДАРу та КПУ, які з початку кампанії у фаворитах. 

7 замість 4-х?

Коментуючи  зміни у ставленні виборця до останніх трьох учасників за результатами двох місяців кампанії, директор з досліджень Всеукраїнської соціологічної служби Борис Сагалаков зазначив, що “раніше ні одна із цих сил не претендувала перейти 5-процентний рубіж”.

Аналогічні тенденції, хоч і з певними відмінностями в цифрах, зауважили й Агентство політичного консалтингу “Перспектива” та Інститут соціологічних і маркетингових досліджень – за результатами опитувань, проведених відповідно 11 – 23 вересня та 16 – 26 вересня на всій території України (опитано відповідно 2000 та 1200 осіб; можлива похибка – відповідно 3% і 2,3%). Лідирує Партія регіонів, за нею йдуть “Батьківщина”, УДАР і КПУ, а серед “наздоганяючих”, які впритул наближаються до прохідного бар’єра, – “Свобода” (4,9% (4,3%)), “Україна – Вперед!” (3,5%) і “Наша Україна” (3,7% (3,8%)). 

Ностальгія за часами демократії

Варто пам’ятати, що на минулих президентських виборах Віктора Ющенка підтримали 5,45%. Протягом останнього місяця він розгорнув доволі активну кампанію. Аналіз зустрічей із виборцями та ефірів (як-от резонансна бесіда з Савіком Шустером на Першому національному) вказує на те, що сьогодні, після двох років мовчання, він уже готовий визнавати свої помилки у кадровій політиці часів президентства. 

“Зростання рейтингу “Нашої України” можна пов’язати із погіршенням бізнесового клімату та згортанням демократичних процесів у країні. Ці явища змушують людей повернутися до минулих часів президентства Ющенка та переосмислити його роль”, – вважає політичний експерт Леонард Левицький.

Тобто виборець просто повертається до Ющенка і “Нашої України”. Борис Сагалаков зазначає, що “більше 40% голосують “за залишковим принципом” – не тому, що вони є палкими прихильниками тієї чи іншої політсили, а тому, що кращого вибору на сьогоднішній день для них немає”.

Тенденція: праві набирають обертів

Аналітики вважають: ситуація свідчить про активізацію патріотичного електорату, який досі не поспішав визначатися зі своїми уподобаннями. Це люди, які віддають перевагу не новим проектам і обличчям, а партіям і політикам із визначеними цінностями. 

Заступник директора агентства політичного консалтингу “Перспектива” Назіп Хамітов наголошує: що ближче до дня виборів, то щораз менше громадян, які не визначилися: “Якщо ще два місяці тому третина виборців точно не знали, за кого голосувати, то за даними останнього опитування ця цифра зменшилася до 20%”. І в останні тижні, не виключено, тенденція збережеться.

Слід зазначити, що на початку кампанії опозиційний виборець був схильний голосувати радше “проти” існуючої ситуації, аніж “за” побудову чогось нового, а тому йшов за протестними гаслами УДАРу і “Батьківщини”. За півтора-два місяці кампанії він отримав час придивитися до ситуації, звикнути до навали політичної реклами і почав самостійно оглядатися в пошуках ближчих для себе партій – передовсім із прогнозованою політичною поведінкою в контексті побудови якогось зрозумілого майбутнього. 

Так, для патріотичних виборців неприйнятною є невизначеність “Батьківщини” і УДАРу щодо “мовної проблеми”, питань УПА або ж, наприклад, голосування фракції УДАРу в столичній міськраді за перейменування вулиці Івана Мазепи у Києві на Лаврську, яке фактично відбулося на прохання Московського патріарха Кіріла. Чи спільні голосування у 2008 році представників нинішньої Об’єднаної опозиції з Партією регіонів. А поміркована патріотична частина електорату часом не сприймає занадто радикальної позиції “Свободи”.

Прогнозуючи зміни рейтингових конфігурацій, Борис Сагалаков зазначає, що “кардинально за цей місяць у великих політичних сил великих зрушень уже не буде”. “Чому так відбувається? Причина в тому, що стратегія кампанії, яку повели Партія регіонів і “Батьківщина”, побудована на деструктиві, а тому рейтинги цих політичних сил не зростають”, – каже експерт.

Натомість, з його слів, “вирішуватиметься доля партій “зони ризику”: “України – Вперед!” Королевської, “Свободи” і “Нашої України”.  Він також зазначив, що свої корективи вносить явка і, “безумовно, рейтинг цих партій серед виборців, що прийдуть на вибори, вищий, ніж серед усіх опитаних”. Слід зазначити, що вже сьогодні за результатами двох інших згаданих досліджень серед тих, хто має намір прийти на виборчі дільниці, “Свободу” готові підтримати від 4,7% до 5,4%, “Нашу Україну” – від 4,1% до 4,5% виборців.