
Україна має вдосталь власних енергоресурсів, але закуповує втридорога російський газ. Ми не перевели економіку на українські газ, вугілля та уран через те, що в усіх владних органах сидить потужне російське лобі. Поки українці не почнуть підтримувати на виборах до Верховної Ради українські національні інтереси, доти будуть гнути горба на “старшого брата”. Іншої української альтернативи об’єднаній команді патріотів “Нашої України” на парламентських виборах немає, – вважає Юрій КОСТЕНКО (на фото), лідер Української народної партії. “Права альтернатива” йде на вибори з програмою економічного націоналізму, важливою складовою якої є переведення української економіки на власні енергетичні ресурси.
– Через 2-3 місяці після виборів експерти пророкують стрибок цін на газ для населення на 40%. На скільки, на ваш погляд, зростуть комунальні тарифи?
– Приблизно так, як і на газ. Уряд, якому наступного року потрібно віддати зовнішніх боргів майже на 5 млрд доларів, просить новий кредит у МВФ. Однак ці гроші позичать за умови наведення порядку в “Нафтогазі України”, який продає газ населенню та підприємствам. Через різницю між реальною та пільговою ціною російського газу борги “Нафтогазу” уже перевалили за 1-2% ВВП. Якби населення забезпечували дешевим українським газом, ціни на “комуналку” можна було б втримати. Однак цей газ споживають підприємства, які належать олігархам. Вкотре українці оплачуватимуть з власного гаманця безглузду політику влади: переплачуємо за чужий, російський газ, хоч маємо вдосталь свого.
– Навіщо ж нам російський газ, якщо і “комуналку”, і промисловість є можливість забезпечувати власними енергоносіями?
– Збільшення українського видобутку гальмує Росія через “своїх” людей в українській владі. Українці є найбільшими споживачами російського газу в Європі і щомісяця сплачують “Газпрому” близько 1 млрд доларів! Де ж “Газпром” ще знайде таких дурнів, як ми? Енергетична залежність від Росії обертається тим, що ми так і не використовуємо на належному рівні ні українське вугілля, якого вистачить на 300 – 400 років, ні нафту, ні газ, включно зі сланцевим, альтернативні джерела, не будуємо підприємство з виробництва власного ядерного палива для АЕС – натомість завозимо ядерне паливо з Росії, не займаємося енергозбереженням. Тому в нас неконкурентоспроможні підприємства, високі ціни на продовольство та обмаль робочих місць.
– ЗМІ повідомляють, що в США на третину знизилися ціни на газ та електроенергію для пересічних американців завдяки масовому видобутку сланцевого газу. Чи є в Україні такий ресурс? Якщо розпочати його видобуток, чи подешевшає “комуналка”?
– Такий ресурс є. За запасами сланцевого газу Україна на четвертому місці в Європі (після Польщі, Франції та Норвегії). Якщо залучити західні інвестиції, його видобуток можна розпочати за 2-3 роки. Це надзвичайно вигідно. Приміром, у США новітні “сланцеві” технології призвели до падіння “газових” біржових цін за минулий рік до 70 доларів за 1 тис. кубометрів, тоді як Україна платить більш ніж 400 доларів. Масовий видобуток сланцевого газу “опустив” би ціну на газ в Україні принаймні наполовину – до 200 – 250 доларів. Зрозуміло, що й “комуналка” та електроенергія подешевшали б на 30 – 40%.
– На Заході вже забезпечують “комуналку” за рахунок міських стоків, сміттєзвалищ, тобто дармової енергії. Чи скоро уряд наважиться запозичити те, що вже використовується в усьому світі?
– Може, уряд і наважився б, але Росія не дозволяє! Кілька місяців тому парламент уперше за 21 рік незалежності(!) ухвалив закон про “зелений тариф” на електроенергію, що виробляється з біогазу. Це створювало умови для розвитку альтернативної енергетики – будівництва біогазових комплексів, міні-ТЕЦ на сміттєзвалищах та очисних спорудах, виробництва електроенергії з рослинних і тваринних відходів. Але Президент наклав на цей закон вето! Мовляв, навіщо нам дешева енергія, якщо ми маємо можливість купувати втричі дорожчу? Загалом в Україні виробляється менш ніж 1% енергії з альтернативних джерел, хоча потенціал – 16 – 20%. На ці показники Україна може вийти за 10 років.
– Скільки ви платите за комунальні послуги? Що, на ваш погляд, треба зробити, аби якість комунальних послуг відповідала їх захмарним цінам?
– Я плачу за трикімнатну квартиру в Києві за тими ж тарифами, що й пересічні українці. І, як і всі, потерпаю через низькоякісну “комуналку”. Ручне керування тарифами, яке багато років застосовує влада, не може замінити реальних реформ комунального сектору. За 20 років так і не створена конкуренція на комунальному ринку постачання газу, води, тепла та електроенергії.
У країнах Євросоюзу послуги з виробництва, постачання та продажу населенню цих ресурсів відокремлені, аби компанії не могли приховати в тарифі необґрунтовані витрати. В Україні ж монополісти перекладають все це на нас із вами і не забувають закладати в тариф власні завищені прибутки. Уряд має створити конкурентне середовище та якнайбільше демонополізувати ринок комунальних послуг.
З іншого боку, житлове господарство потребує реформ з енергозбереження, оскільки нині зі 100 кубів такого дорогого газу – 70 кубів гріють повітря і лише 30 використовуються за призначенням. Але з комунальними реформами не поспішають, бо в цьому неконтрольованому секторі мають шалені прибутки олігархи.
Реформи в державі відбудуться, коли зміниться якість влади, – в першу чергу у Верховній Раді України, яка створює закони для всієї держави та всіх органів влади – і Президента, і уряду, і місцевих рад. Замість олігархічних партій та їх сателітів, включно з комуністами, українці мають обрати своїх представників – українців, які, керуючись національним інтересом, повернуть державну політику на користь українця та України.
ОСОБЛИВИЙ ПОГЛЯД