Експерти кажуть, що українці мають близько 3,5 мільйонів одиниць нелегальної зброї

В умовах зростання антагоністичних настроїв у країні та наближення до межі суспільного бунту все гостріше постає питання використання вогнепальної зброї, яка в Україні активно поширюється і передається ледь не з рук у руки. Частота скоєння злочинів із застосуванням саморізів та цілком придатних пістолетів і рушниць зростає порівняно з минулими роками.

Останній випадок використання вогнепальної зброї сколихнув країну

26 вересня цього року, коли в одному із київський торгівельних центрів невідомий розстріляв трьох охоронців і зміг залишити територію комплексу. 

Шокуючий наочний приклад небезпечної ситуації в країні є тим не менше лише одним із сотні подібних. Тільки впродовж 8 місяців цього року офіційно було порушено 370 кримінальних справ із використанням вогнепальної зброї.

Промовистим є й те, що влада лише приблизно орієнтується у ситуації і не досягає особливих успіхів у запобіганні злочинам. Нещодавно в ефірі Радіо Свобода голова парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Валерій Бевз заявив, що сьогодні в Україні “на руках у населення” є більше ніж мільйон одиниць зброї. 

Окрім цього, за словами посадовця, українці контролюють понад

85 тисяч одиниць тільки нарізної зброї. “А це ні мало ні багато – майже 10 повноцінних дивізій!”, – зазначив Бевз.

Проте статистика, яку надають чиновники попри всю свою страхітливість, все ж не є повноцінною. Експерти говорять про набагато масштабніше володіння народом нелегальною зброєю. 

У коментарі Тиждень.ua голова наглядової ради Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін заявив, що українці володіють близько 3,5 млн одиниць нелегальної зброї. У своїх висновках експерт посилається на дані швейцарської компанії Small Arms Survey, яка моніторить ситуацію із нелегальною зброєю в усіх країнах світу.

 “За нашими підрахунками, 3,5 млн нелегальної зброї “гуляє” по Україні. Додатково українці володіють ще близько 2 млн зброї легально – це мисливська зброя, травматична, газова тощо”, – заявив він.

Протидіяти масовому поширенню вогнепальної зброї міг би чіткий закон, якого в Україні немає. Проте й у самого суспільства наразі немає одностайної позиції стосовно збройного статусу в країні. Досі на належному рівні не проведено дискусій щодо перспектив узаконення володіння вогнепальною зброєю. Чиновники від вираження власної позиції часто також утримуються. 

Як нещодавно заявив в ефірі Радіо Свобода начальник управління зв’язків із громадськістю МВС Володимир Поліщук, для ухвалення рішення стосовно дозволів на носіння зброї необхідне громадське обговорення. “Треба, щоб до цього долучилося суспільство, треба роз’яснити суспільству що буде тоді, коли кожна людини матиме можливість купити, використовувати, зберігати зброю. Тоді, мабуть, треба довести суспільству, що випадків стрілянини побільшає. Навіть у тих же навчальних закладах, про що неодноразово йшлося у новинах з-за кордону”, – зазначив Поліщук.

Окрім цього, з його слів, для того, щоб ввести зброю у вільний обіг, треба провести комплексну роботу: пояснювальну, навчальну. Проте зараз фактом залишається те, що, попри заборони, зброя таки поширюється в Україні, і відбувається цей процес на темному сегменті ринку. Тобто розповсюдження зброї є хаотичним, і за умови, що людина нею скористається, визначити винного фактично неможливо, оскільки більшість одиниць вогнепальної зброї не перебувають на обліку. 

Легалізація могла б змінити ситуацію, як це відбулося в Європі, де нелегальний сегмент торгівлі зброєю і рівень вуличної злочинності зменшився приблизно на 60% після запровадження дозволу на носіння короткоствольної вогнепальної зброї.

Проте в умовах корупції та, м’яко кажучи, несумлінності правоохоронних органів, навіть дозвіл на носіння зброї навряд чи дуже змінив би ситуацію в країні.

Наразі найгірша ситуація із випадками застосування зброї у Донецькій, Запорізькій та Одеській областях. Проте ситуація погіршується і вулиці України починають скидатися на знімальний майданчик старих бойовиків.