Урядовці домагаються перегляду митних ставок на сотні товарів. Процес розпочався таємно

Україна має намір підняти ввізні мита на сотні видів товарів. На думку міжнародних експертів, погодження такого наміру може затягнутися на роки. Це рівносильно перемовинам про вступ до організації. Традиційно бажання учасників СОТ переглянути мита стосуються десятка найменувань.

Про дії українських урядовців днями повідомило агентство Reuters, посилаючись на “секретний” лист, який отримали члени Світової організації торгівлі ще минулого тижня. 

Міністерства торгівлі країн-учасників СОТ отримали 85 сторінок додатків, у яких й міститься перелік із 350 товарів, що цікавлять вітчизняних урядовців. У листі також вказано, що Україна “готова вступити в переговори і консультації” і просить надати відповідь до 12 грудня. 

Представники СОТ, інформує Reuters, зазначають, що хоч такий крок є радикальним, але правилами організації він не заборонений. Утім, ініціатор збільшення граничних ставок мит мав би компенсувати такий крок зменшенням мит на інші товари. Щоправда 350 найменувань важко уповні чимось збалансувати, відтак затія може або не пройти, або, що значно ймовірніше, список доведеться добряче вкоротити. 

Стаття Генеральної угоди із тарифів і торгівлі СОТ (офіційні правила організації), що дозволяє зміну граничних тарифів, із 1995 року використовувалася всього 30 разів і стосувалася не більше десятка товарів. Із цього можна зробити висновок про апетити українських урядовців…

КОМЕНТАР

Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова:

- Країни періодично можуть звертатися до СОТ із приводу зміни умов торгівлі, але це має бути чітко зважено, виважено, збалансовано і аргументовано. Та, інформація, яка пройшла, швидше неформальна - інформація про наміри. Адже всерйоз ніхто не розглядатиме 350 позицій. Найвірогідніше, що мова йде про намір, а от реальне звернення буде стосуватися кількох позицій і вони будуть аргументовані: чому потрібно змінити умови торгівлі для таких товарів, чому це важливо для збалансування платіжного балансу і яким чином це вплине чи не вплине на торгівлю із основними зацікавленими партнерами. Тут має бути дуже прискіплива, чітка аргументація, а не просто звернення, мовляв, давайте змінимо-підвищимо. Такого сорту заявки не можуть бути підтримані Світовою організацією торгівлі.Тривалість подібних переговорів залежить від якості аргументації і від того, наскільки партнерські країни згодяться чи не згодяться йти на поступки, наскільки вони самі вважають, що зміна умов торгівлі із Україною вплине на їх платіжний баланс. Тут можуть бути різні рішення: від автоматичної підтримки до тривалих переговорів щодо рівня захисту, або того, чим зможе поступитися для них Україна. Дуже часто елемент збалансування відіграє значну роль. По суті такі переговори мають пройти із кожною країною, яка висловить зацікавлення.

Якщо Україна не відмовиться від своїх намірів, то їй доведеться погоджувати власні бажання зі усіма зацікавленими сторонами. Тобто не лише із СОТ як організацією, а із країнами, які теж захочуть “поговорити” про тарифи, висуваючи свої вимоги. За підрахунками експертів, яких опитали у Reuters, таких наразі близько 35-ти, серед них ЄС, США, Японія, Південна Корея, Австралія, Канада, Індія, Китай.

Крок безпрецедентний. Хоча ще рік тому, у вересні 2011-го, прем’єр-міністр Микола Азаров заявляв, що Україна домагатиметься зміни правил участі в Світовій організації торгівлі. 

“Звичайно, ми чудово розуміємо, що нам дуже важливо дотримати баланс між нашими інтересами та інтересами тих країн, з якими ми свого часу уклали угоди. Тому ми не збираємося займатися відвертим протекціонізмом, але там, де потрібна корекція, там ця корекція буде зроблена”, – зазначав  тоді урядовець. 

Але значно цікавіше, що парламент ще весною визначився зі списком товарів, увізні мита на які варто піднімати. У травні депутати більшості прийняли (наразі у першому читанні) відповідний законопроект. Це пояснили традиційними причинами: слід захистити вітчизняних виробників, а заодно й наповнити державний бюджет. Поправки до закону “Про митний тариф України” стосувалися квітів, лаків та фарб, хімічної продукції, електричних та механічних машин, устаткування… 

Від таких загороджувальних заходів бюджет мав отримати додаткових два  мільярди гривень. Щоправда про суперечності із правилами СОТ у той час не йшлося. Уряд наразі не давав офіційного коментаря щодо ситуації.