Україну змушують обирати цивілізаційну приналежність і знову шантажують 

Для якомога швидшого втягнення України до Митного союзу Росія готова на багато речей. Днями російські партнери навіть натякнули, що є шанс зниження ціни на блакитне паливо за умови, якщо наша країна таки погодиться зробити крок у євразійську прірву східного сусіда. 

Пропозиція росіян радше схожа на шантаж, але зважаючи на органічну неспроможність чинної влади захищати національні інтере­си України, цілком можливо, що невдовзі українські урядовці заявлятимуть про вигоди підписання договору про Митний союз та “наводитимуть” успіхи у газових переговорах.

Або з нами, або проти нас

Про відверто антагоністичні мотиви цінової політики “Газпрому”, керованої Кремлем, фактично заявив заступник глави уряду Росії Аркадій Дворкович під час виступу на дев’ятій щорічній Ялтинській зустрічі. 

За словами російського урядовця, якщо Україна хоче вигідніших умов у газовій сфері, їй варто подумати про вступ до Митного союзу. І навпаки – при збереженні номінальної окремішності – Росія готова продовжувати тиснути на Україну і розпочинати нові газові війни.

 “Є політичне партнерство або ринок. Давайте вибирати... Якщо ринок, то дискримінація цін завжди буде присутньою. Якщо Україна хоче вигідних газових відносин з Росією, то потрібно вступати до Митного союзу”, – заявив московський посадовець.

Незважаючи на майже прямі заклики і погрози від імені російського уряду, Дворкович тим не менше запевнив, що “Газпром” – цілком незалежна компанія, відтак уряд в його роботу не втручається, хоч іноді його про це й просять.

Офіційно і керівники газового монополіста, і очільник російської влади запевняють, що “Газпром” зазнає великих збитків, якщо знизить ціну на газ. Але, якщо Україна все ж вступить до Митного союзу, то втрати монополіста компенсовуватимуть іншими вигодами... Якими саме, урядовець не уточнив. У світових лідерів сама заява про окремішність “Газ­прому” та державної влади Росії викликала сміх. “Нам так само важко повірити в те, що “Газпром” незалежна компанія, як у те, що в Україні незалежні суди – це така ж байка”, – зазначив екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський.

Забути про Європу

Очевидним фактом є те, що наміри Білокам’яної мають прихований мотив. Окрім очевидного бажання інтегрувати Україну у свої об’єднання Москва намагається ще й запобігти інтеграційним процесам офіційного Києва у Європу. Представники ЄС вже встигли попередити українську сторону, що потенційне приєднання до Митного союзу може значно ускладнити переговори із Європейським Союзом. Про це зокрема заявив колишній верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Хав’єр Солана.

 “Саме Україна має вирішувати, куди рухатися. Але, якщо ви підете до Митного союзу, мушу зазначити, що буде більш складно вести переговори з Європейським Союзом, адже доведеться двічі узгоджувати позиції – ті, що ви маєте з ЄС, і ті, що маєте з Митним союзом”, – зазначив політик під час ялтинського форуму.

Тобто, де-факто, і це визнають світові політики, Україна в разі вступу у Союз Росії, Білорусії та Казахстану віддасть своє право вільно приймати ключові рішення стратегічної цінності. Той ж таки Хав’єр Солана зазначив, що у ситуації, коли і Україна, і Росія є членами СОТ, роль Митного союзу видається “дивною” і аж ніяк не необхідною для обох держав. Він підкреслив, що, обираючи європейську інтеграцію, Україна обирає систему цінностей та світогляду, натомість, обираючи Митний союз, зосереджуватиметься суто на обміні товарами. 

Проте саме власні цінності і гегемонію особистого державного світогляду й намагається проштовхнути офіційна Москва. І основ­ним завданням є зробити це якомога швидше, адже руїна українського політикуму не триватиме вічно, а доки вона є, північно-східний сусід будь-якими силами намагатиметься це використати. 

 “Ви вільні робити все, що хочете. Але, будь ласка, робіть це таким чином, щоб це відповідало консенсусу в країні, щоб це було серйозним і добре продуманим. Якщо ваші двері будуть відкритими, ймовірно, наші двері будуть відкритими також”, – зазначив європеєць.

Приклад слабшого сусіда

Приклад вільного вибору цінностей та інтеграційних процесів, як би це не звучало дивно, Україні варто брати із меншого і слабкого сусіда – Молдови. Так, нещодавно Молдова офіційно заявила, що не відмовиться від угод із Європою заради дешевого газу від Росії. Обіцянки у російської сторони для Молдови до болю нагадують “ялтинські приваблення” України. 

Тільки від Молдови вимагають не інтеграції в склад Росії, а дезінтеграції з Європейських пактів. Глава російського Міненерго Олександр Новак заявив, що питання про знижку на російський газ для Молдови може бути розглянуте лише за умови денонсації Договору про енергоспівпрацю Кишинева з Євросоюзом. 

Прем’єр-міністр Молдови Володимир Філат зазначив, що на такі умови Кишинів не піде.  Твердість позиції молдаван є сміливою і насправді логічною. Російський “Газпром”, що може потерпіти мільярдних збитків через європейські претензії і вже втратив будь-які залишки репутації надійного партнера, навряд чи зможе чинити сильний тиск на своїх сусідів.

Заяви Росії є чимось середнім між дешевим блефом та агонією всесильного імператора. Чи зможе Україна розгледіти ознаки цього блефу і чи захочуть це робити прокремлівські урядовці залежить від самих українців, наступних виборів та здатності громадян контролювати ті процеси, які відбуватимуться в країні.