Наших громадян хочуть змусити купувати sim-картки за паспортами. Таким чином МВС прагне отримати дані про користувачів мобільного зв’язку

Уже незабаром українців можуть зобов’язати надавати персональні дані при купівлі sim-картки. Це нововведення приховує ризики подальшого посилення контролю за громадянами, нарікають критики. 

Державна служба спеціального зв’язку пропонує зміни до Закону “Про телекомунікацію”, аби зобов’язати мобільних операторів укладати угоди з покупцями стартових пакетів. Договірні стосунки передбачають внесення персональних даних. 

Яких саме – визначатиме Кабінет Міністрів. У службі наголошують: зміни лише проходять погодження. І пояснюють, що це є нагальною потребою зменшення анонімності користувачів, що дасть змогу правоохоронцям швидше виконувати свої обов’язки, а операторам – надавати необхідну інформацію. 

У коментарі “Німецькій хвилі” експерт із питань ринку мобільного зв’язку Роман Хіміч зауважив: реальних передумов запровадження такої процедури нині  немає. “Анонімність абонентів не є загальноприйнятою європейською практикою, а радше українською специфікою. Проте змінювати правила нема потреби. Від цього програють усі, крім органів контролю”, – зазначає співрозмовник. 

Хто гарантує захист даних?

Для операторів, вважає Роман Хіміч, зміни принесуть додаткові фінансові витрати на логістику, а ще – зменшення бази абонентів, якою часто хваляться зв’язківці з корпоративних інтересів. 

З певними труднощами стикатимуться й користувачі, особливо якщо йдеться про неповнолітніх, які змушені будуть вдаватися до допомоги дорослих. Єдині, кому це вигідно, – право­охоронні органи і спецслужби, припускає експерт. 

“Щороку до мобільних операторів надходить до 100 тисяч запитів від правоохоронців щодо надання інформації про абонентів з метою розкриття злочинів. Але це часто не відповідає дійсності. Служби переслідують свої інтереси, зловживаючи повноваженнями. І щоб цей шлях спростити, придумали такі зміни”, – вважає Роман Хіміч. 

Додатковою загрозою є неспроможність України забезпечити ефективний захист персональних даних, які цілком можуть опинитися на ринку, додає експерт.

Протистояти цьому нововведенню не зможуть ні оператори, ні споживачі послуг. Та, найімовірніше, каже Роман Хіміч, його масово ігноруватимуть – як це є в Росії, де також діє процедура ідентифікації користувачів.

“Не для українських реалій”

Правозахисник, голова Фонду “Право і демократія” Андрій Бурий вважає, що реальна мета цієї законодавчої ініціативи – запровадити тотальний контроль над громадянами. Йдеться передусім про активістів, учасників масових заходів, “невдоволених владою”, бо, маючи їх мобільні номери,  легше відслідковувати дії та працювати на випередження, пояснює Андрій Бурий. 

Для протидії злочинності та в оперативно-розшуковій роботі правоохоронні служби реально використовуватимуть дуже малий відсоток отриманої інформації від операторів, вважає правозахисник. Для українського суспільства в такому нововведенні криється лише небезпека, адже персональні дані будуть не захищені і можуть використовуватися для шантажу та переслідувань, зауважує голова фонду. 

Хоча реєстр персональних даних при купівлі мобільної картки практикується у Європі, запроваджувати це в нинішніх українських реаліях, де порушення прав людини – буденність, загрозливо. Бо надто вже багато спокус і охочих використати цю інформацію проти конкретних осіб, підсумовує Андрій Бурий.