Кордони між Україною і Росією продовжують розмиватися на користь нашого північно-східного сусіда. Цього разу ознаки державності зникають у торгівельно-промисловій сфері. Після трьох місяців функціонування нового українського Митного кодексу представники Росії заявляють, що задоволені документом. Натомість експерти певні – лояльність запроваджених змін призводить до мільйонних втрат державного бюджету.
Новий Митний кодекс в Україні почав діяти першого червня цього року. У зв’язку з набранням чинності документу, Кабінет міністрів прийняв низку постанов, що конкретизують обсяг і порядок ввезення громадянами на територію України харчових продуктів і лікарських препаратів для власного споживання.
Зокрема, постановою №434 Кабмін дозволив громадянам безмитно ввозити продукти харчування на суму не більше 200 євро на людину: не більше однієї роздрібної упаковки або загальною масою до 2 кг кожного найменування; якщо продукт перевозиться без упаковки – у кількості не більше одного найменування на одну особу.
Дещо більші обмеження для однієї особи у кодексі компенсуються суттєвим ростом свободи для більших підприємств. Так, за умовами нового кодексу, українські митники отримують менше можливості для контролю над ввезенням товарів.
Нова норма, безперечно, не може не подобатися представникам іноземних компаній. Проте експерти зазначають, що з першого червня 2012 року фактурна вартість товарів зменшилася майже на 20%, що дає підстави стверджувати про надання декларантами неправдивих відомостей про вартість товарів. Відповідно до цього, за підрахунками “DT.UA” із посиланням на дані Держмитниці, країна вже за місяць функціонування нових правил втратила близько двох мільярдів гривень.
У зв’язку з цим, задоволення росіян є цілком природним, адже за таких умов українська митниця фактично перетворюється на статиста, а не контролера. Це підтверджують і висловлювання росіян. У представництві Митної служби Російської Федерації в Україні заявили, що російські бізнесмени більше не звертаються зі скаргами і можуть вести безперешкодну торгівлю.
“Новації Кодексу повинні сприяти як лібералізації бізнесу, так і налагодженню позитивного інвестиційного клімату в Україні. Це забезпечується передбаченими правовими основами спрощення митних процедур та скорочення строків митного оформлення, поступового переходу на електронне декларування товарів і зміщення митного контролю на напрямок пост-аудиту”, – зазначили у представництві.
Окрім цього, суттєве спрощення ввозу товарів в Україну констатують китайці, поляки та французи. Позитивним підсумком функціонування Митного кодексу під час першого його кварталу є помічене росіянами покращення інвестиційного клімату в Україні. Проте воно має служити для покращення економічної динаміки в країні. Наразі ж лібералізація, згідно статистики, служить збагаченням іноземних компаній, а не державної казни. В такому випадку покращення клімату втрачає свою логіку.