В Україні близько 2,5 млн студентів вищих навчальних закладів та 4,4 млн учнів шкіл. За роки незалежності стандарти освіти змінювалися кілька разів: 5-бальну систему замінила 12-бальна, вступні іспити – зовнішнє незалежне оцінювання, в університетах запровадили принципи Болонського процесу – студенти тепер отримують бали за присутність на лекціях, а основне навантаження на них передбачає самостійну роботу.

Перше вересня – для школярів завжди свято. Побачитися з друзями після літніх канікул, поділитися враженнями, дізнатися щось нове та цікаве. А батьків хвилює, чи забезпечують належні умови для навчання школи, в яких навчаються їхні діти, і наскільки якісну освіту вони там здобувають.

Для багатьох школярів із віддалених сіл дістатися до школи – велика проблема. Для її вирішення ще у 2003 році влада розпочала програму “Шкільний автобус”. Протягом цього  літа  кожна область отримала ключі від десятків шкільних автобусів. Сумарно ціла тисяча нових машин щоранку возитиме до шкіл дітей, що живуть у віддалених селах і селищах. До цього року було придбано приблизно стільки ж  (одна тисяча машин), 430 із них – у 2010-му і 2011 роках. Іншими словами, на держпрограму до 2010-го майже не виділяли коштів. У 2013-му уряд повністю виконає план програми “Шкільний автобус” і забезпечить всі регіони необхідним для школярів транспортом.

У 2012 році розпочали масштабне будівництво і реконструкцію навчальних закладів. В українській глибинці досі багато шкіл мають вигоди на вулиці. Більшість будівель давно зведені, тому перебувають у аварійному стані. Уряд планує всі ці заклади реконструювати та обладнати санвузлами до жовтня. Крім того, до початку навчального року 40 нових шкіл відкриють свої двері для 14 500 учнів.

Завдяки проекту “Відкритий світ інформаційних технологій” комп’ютеризовані та підключені до інтернету 85% шкіл. Повне підключення відбудеться найближчим часом і дасть змогу використовувати у навчальному процесі передові інтерактивні програми. Відтепер вивчення англійської мови є обов’язковим з першого класу. Ці реформи відповідають вимогам часу.

Дослідження Мельбурнського університету засвідчило: Україна – перша за якістю вищої освіти серед країн Східної Європи та 25-та у світі. Але до цього часу не все було ідеально в академічній сфері, яка значну частину періоду незалежності протрималася на ентузіазмі. 

З 2008 року розміри стипендій майже не змінювалися – лише індексувалися. Індексацію виплачували студентам переважно після останньої сесії – у червні. А увесь рік вони повинні були самі зводити кінці з кінцями. Тепер же мінімальну стипендію збільшили на 38% – для учнів ПТУ вона зросте до 275 грн, для студентів вишів I – II рівня акредитації – до 550 грн, студентів вишів III – IV рівня акредитації – до 730 грн.

Реформа освітньої галузі та один із пунктів соціальних ініціатив Президента Януковича передбачають подальше підвищення стипендій студентам до рівня мінімальної зарплати, що дозволить краще зосередитися на навчанні, скоротить потребу студентства у роботі, а відтак підвищить загальну якість освіти.

Від обраної спеціальності значною мірою залежить можливість влаштування на добру роботу. Тому система освіти повинна йти в ногу з часом. У всьому світі збільшується попит на фахівців технічних і робітничих спеціальностей. Спеціальності програмна інженерія, біологія, хімія вже зараз відновлюють втрачений колись порівняно з юридичними та економічними науками престиж. Зарплати сантехніків і столярів нині подекуди вищі від зарплат офіс-менеджерів чи психологів. Уряд підвищить державне замовлення у вишах – в першу чергу на інженерно-технічні спеціальності. Наприклад, держзамовлення на програмістів цього літа вже збільшили на 10 тисяч осіб, а в цілому держзамовлення на технічні спеціальності сягнуло 64% від загальної кількості місць.

Отже, перед нашим молодим поколінням відкриваються нові перспективи, а значить є надія, що за кілька років Україна зможе стати Японією Східної Європи