«Цієї суботи моя донечка піде у перший клас. Для нас це велике свято, адже це крок у майбутнє доросле життя. Чув, що цього року частково змінилася програма навчання для молодших школярів. Що нового ввели для молодших школярів і чи не буде тяжко вчитися?»

Микола Загреба, м. Яворів

 

Наталка Сороківська, вчитель початкових класів:

– Цьогорічна навчальна програма для першокласників частково зазнала змін. Враховуючи, що до школи потрібно йти із шести років, коли дитина ще не зовсім налаштована на навчання, багато уваги потрібно приділити саме ненав’язливій науці. Тепер після кожного уроку, який триватиме півгодини, ще 10-15 хвилин в ігровій формі засвоюватимемо навчальний матеріал. Це будуть різноманітні логічні ігри, ребуси, загадки, математичні складанки, діти будуть малювати, ліпити. Для цього створений спеціальний роздатковий матеріал. І вже після цього буде звичайна перерва. Також, особлива увага звертається на фізичну культуру, три рази на тиждень діти займатимуться у спортзалі, проте оцінювати їх не будуть. І тепер у кожній школі з першого класу вчитимуть іноземну мову. Дітям не мало б бути важко, оскільки багато часу приділятиметься саме навчанню в ігровій формі. 

 

«Ще у дитячому садочку помітили, що син більше користується лівою рукою. Цього року він іде у перший клас і я хвилююся чи потрібно його перевчати писати правою рукою і чи не стане це для цього стресом. Порадьте, будь ласка, як правильно організувати навчання ліворукої дитини і чи потрібно перевчати її на праву руку?»

Максим Гонтюк, м. Львів

 

Ірина Балюк, дитячий психолог:

– До початку навчального року треба виявити, яка рука у дитини є ведучою – права чи ліва. Якщо чіткого розподілу не видно, необхідно звернутися до психоневролога для проведення тестування. Якщо дитина шульга – візьміть спеціальну довідку для вчителя, щоб він правильно організував роботу. 

Перевчати лівшу користуватися правою рукою не варто, бо це може призвести до відставання у навчанні, заїкання, невпевненості у собі та нервовості.

Через те, що такі діти дуже емоційні, для них потрібно скласти чіткий розклад занять. Будьте в курсі всіх шкільних завдань, ретельно стежте за їх виконанням. Перевіряючи домашні завдання, уникайте негативних оцінок, а більше хваліть.

Виділіть дитині кімнату або її частину, яка стане її власною територією. Робочий стіл має стояти так, щоб школяра ніщо не відволікало. Якщо добре малює – поставте мольберт або повісьте аркуш ватману, якщо пише вірші – заведіть зошит. Не забувайте про дисципліну, і не лише дитини, а й свою. Адже спілкування і проживання з незібраними людьми для шульги неприпустиме.

 

«Цьогоріч мій синочок іде до першого класу. Чула, що вже з наступного року обов’язковим предметом у школах буде вивчення комп’ютера. Це звичайно добре, адже технології ідуть вперед, і дітей потрібно ознайомлювати із сучасними методиками. Та чи не вплине це на зір Андрійка? І загалом, скільки часу можна дитині проводити біля комп’ютера?»

Мирослава Шкребко, м. Дрогобич

 

Всеволод Радомський, офтальмолог:

– Сучасні діти і так отримують надмірні зорові навантаження: у школі, в гуртках, при підготовці домашніх завдань, позакласних заняттях з репетиторами. Якщо раніше проблема поганого зору стосувалася підлітків, то сьогодні поширилася і на учнів початкових класів. І одна із основних проблем цього – комп’ютери.

Дітям дошкільного віку взагалі не можна сідати перед монітором! Молодшим школярам користуватися комп’ютером можна двічі на тиждень по 15 хвилин в день. Старшим - 30 хвилин двічі на тиждень. Тривале перебування за комп’ютером – це навантаження для всього організму, особливо зростаючого. Страждають зоровий аналізатор, м’язи, хребет, нервова система.

Коли дитина все ж працює із комп’ютером, не варто забувати частіше кліпати, пам’ятати і про вітаміни та спеціальні гімнастичні вправи для очей, як, наприклад, спостереження за рухомими об’єктами або концентрація зору на віддалених предметах.

 

«У мене підростає двоє дівчаток-школярок. За кілька днів вони підуть до школи. Під час канікул ми разом придбали потрібний одяг та взуття. А ось канцтовари дівчатка вибирали без мене. Вони купили нові та цікаві, проте, як на мене, не надто практичні речі: олівець, який гнеться та ручки, написане якими зникає. Скажіть, будь ласка, чи дозволять дітям носити до школи ці приладдя та чи не стануть вони відволікати їх від шкільного процесу?».

Ольга Шепта, м. Львів 

 

Соломія Картунь, заступник директора школи:

– Сьогодні виробники канцтоварів намагаються вигадати продукцію, щоб зацікавити своїм товаром дітей. Вибираючи товари для школи варто прослідкувати за тим, щоб придбані речі були, передусім, практичні та безпечні. Наприклад, не треба вибирати шкільне приладдя надто яскравого кольору, а зошити та щоденники не повинні містити малюнки та інформацію, яка відволікатиме школяра або ж призначена зовсім не для його віку.

Психологія дитини влаштована так, що у ранець вона кладе не те, що знадобиться в школі, а те, чим можна здивувати однокласників. Особливо це стосується дітей початкової школи – першокласник швидко стомлюється, вся його увага переключається на різні цікаві штучки, олівці, що гнуться в різні боки, повітряні фломастери, в яких треба дути, щоб вийшла фарба.

Десяти- чи дванадцятирічних школярів від навчання відволікають ручки, якими можна спочатку написати, а потім написане зникає або ж антистеплери для витягування скобів.