Газовим шляхом Литви

Українська влада планує скористатися литовською перемогою над “Газпромом”

Українська влада планує скористатися литовською перемогою над “Газпромом”

Нещодавно українська влада отримала наочний приклад боротьби із непереможним ворогом. Литовська тактика і аргументи в протистоянні з російським “Газпромом” можуть стати козирями Украї­ни в “газовій” дискусії з Росією. Українські політики від влади вже натякнули на такі наміри. Втім реальний стан речей в українсько-російських газових відносинах багато в чому відмінний від аналогічних стосунків РФ із Литвою.

Шанс, яким змушена скористатися Україна, випав нашій державі після того, як Стокгольмський арбітражний суд відхилив вимоги російського ВАТ “Газпром” про відшкодування збитків унаслідок поділу литовської компанії Lietuvos dujos. Це рішення на офіційному рівні затвердило найгірший для Росії сценарій подальшого розвитку подій: відтепер, незважаючи на значну частку контролю росіян над газовими потугами Литви, уряд балтійської країни може повноцінно розпоряджатися справами життєво важливої для країни компанії. Крім того, Стокгольмський арбітражний суд затвердив право литовського уряду ініціювати розслідування діяльності газової компанії у Вільнюському окружному суді.

Доволі скандальне рішення суду є в той же час показовим у контексті подальшого поширення влади “Газпрому” на захід. Особ­ливо важливе воно для України, адже яскраво демонструє позицію європейців – “Газпром” можливо зупинити, і міжнародне законодавство готове цьому сприяти. Українська влада вже висловила готовність скористатися цією справою у Стокгольмському суді: “регіонал” Анатолій Кінах зазначив, що судове рішення на користь Литви посилює позиції України. “Рішення стокгольмського арбітражу додасть аргументів Україні як у переговорному процесі, так і в подальшому виконанні зобов’язань як члена Європейського енергетичного співтовариства. Упевнений: Російська Федерація візьме до уваги це рішення, щоб формувати умови постачання, в яких мають бути мінімізовані ризики з точки зору порушення Європейської енергетичної хартії”, – передає слова колишнього прем’єр-міністра Радіо Свобода.

Але чи вдаватиметься Україна до конкретних дій, депутат не сказав. Та й самі конкретні дії повинні відрізнятися від литовських, адже ситуація у двох країн багато в чому різна. Основ­ний конфлікт між Україною та російським газовим монополістом пролягає в площині домовленостей про ціну на блакитне паливо та обсяги його постачання. Тоді як “литовська” справа “Газпрому” торкалася перш за все принципових позицій контролю над основ­ними рішеннями компанії. Єдине, чим Україна просто змушена скористатися, – це демонстративний цивілізований вибір, який зробила Європа на користь боротьби з монополією. Відповідно до рішення стає очевидним і той факт, що в разі створення консорціуму на базі української ГТС ЄС не дозволить “Газпрому” проводити роботи на внут­рішньому ринку компанії “Газпромзбут-Україна”.

Другим позитивним фактором для офіційного Києва може стати страх самого “Газпрому”. Нещодавно після заяв української влади про бажання скоротити обсяги закупівлі газу в Росії заявляли, що у такому випадку не виключена судова тяганина. В теперішній ситуації російська монополія буде змушена добре подумати перед тим, як ухвалювати будь-які рішення. Проте аналітики переконані: Росія у своїх прагненнях поглинути “непокірну” Україну не зупиниться, а й далі продовжуватиме процес затягування її в економічні об’єднання та спроби укласти нібито вигідніші для нашої країни угоди в обмін на частину української ГТС. Втім литовський приклад доводить, що ігнорувати зазіхання Москви не варто.

Литва продемонструвала дієвий спосіб протидії сваволі “Газпрому” – суд. Саме до суду вже сьогодні необхідно звертатися Україні для уникнення чергового “холодомору” в зимовий час. Питання лиш у тому, чи матиме бажання чинна українська влада захищати інтереси країни, а чи знову відступиться, як це було у вересні минулого року, коли всі погрози України звернутися до суду так і залишилися погрозами… 


коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4374 / 1.57MB / SQL:{query_count}