Втім у двох третинах регіонів ситуація складніша. Як пояснюють спеціалісти Держслужби зайнятості, пояснюється це невідповідністю попиту на робочу силу  пропозиції у професійно-кваліфікаційному розрізі.

На початок липня на обліку в центрах зайнятості перебувало 462,5 тисячі незайнятих громадян. Статус безробітного мали 447 тисяч осіб, з них 329,4 тисячі отримували допомогу з безробіття. Найбільш затребувані нині слюсарі, токарі, фрезерувальники, електрогазозварники, малярі, муляри і штукатури. Дещо менше потребують водіїв, продавців, кухарів, менеджерів зі збуту, двірників і комірників. Затребувані й медсестри, лікарі, інженери, IT-фахівці.

На Львівщині конкурс вищий, аніж у середньому по країні – 10 осіб на одну вакансію. Найгіршою є ситуація у Черкаській (48 осіб на місце), Хмельницькій (38 осіб) та Івано-Франківській (22 особи) областях. Цікаво, що у Києві попит дорівнює пропозиції: на кожне місце є свій претендент.

За півроку в країні створили 652,7 тис. вакансій. Третина з них була зосереджена у Криму, Києві, Донецькій, Дніпропетровській та Харківській областях. При цьому, за даними Держслужби зайнятості, у кожному четвертому випадку пропонували мінімальну заробітну плату. Це, до речі, одна із причин невідповідності попиту пропозиції: чимало роботодавців висувають підвищені вимоги до якості професійної підготовки кадрів, їхнього досвіду, пропонуючи мінімальний рівень оплати праці навіть висококваліфікованим фахівцям.