Голова Верховної Ради Володимир Литвин підписав закон про виведення державних підприємств з-під обов’язкової дії тендерних процедур закону “Про здійснення державних закупівель” і направив документ на підпис президенту. Про це повідомляє агентство “Українські новини”. Відповідно до прийнятого законопроекту, із Господарського кодексу виключаються норми, за якими державні підприємства (як комерційні, так і казенні) для закупівель товарів, робіт і послуг використовують процедури, визначені законом про держзакупівлі. Також із кодексу виключені пункти, які відносять під чинність закону про держзакупівлі комунальні підприємства і господарчі товариства, контрольний пакет акцій якого належить державі.

В Україні завершено процедури реєстрації заводу, який вироблятиме ядерне паливо для АЕС. Про це повідомив генеральний представник російської корпорації “ТВЕЛ” Олександр Іванов, передають УНН. За його словами, завод, який вироблятиме з української сировини паливо лише для певного виду реакторів, буде збудовано біля селища Смоліно Кіровоградської області. Російська компанія “ТВЕЛ” яка є монополістом постачання ядерного палива в Україну, виграла тендер на будівництво заводу, який виготовлятиме тепловиділяючі елементи для українських АЕС. Пілотний проект, вартість якого 350 мільйонів доларів, планують реалізовувати в наступні 13 років.

Державне управління справами витратить 900 тисяч гривень для закупівлі квіткової продукції для офіційних заходів. Про це із посиланням на Вісник державних закупівель повідомляє “Українська правда”. При цьому, зауважує інформагентство, закупівлю проводитимуть у одного учасника – в компанії “Дон піон”. При цьому ДУС зазначає, що закупівлю в одного учасника проводять тому, що на сьогодні відсутній перелік офіційних заходів за участю президента України.

Станом на ранок 23 липня заяви про приєднання до судового позову проти президента Януковича в рамках всеукраїнської акції “Україна проти Януковича” заповнили уже 42 тисячі 380 осіб. Окрім них, підписами під листівками “Україна проти Януковича” акцію підтримали 80 тисяч 600 людей, повідомляє прес-служба партії “Фронт змін”. Нагадаємо, акція стартувала 16 липня. Опозиція також звернулася до Вищого адміністративного суду з позовом проти президента Віктора Януковича за узурпацію влади. Позивачем від імені Об’єднаної опозиції є Арсеній Яценюк. До цього позову як третя особа може приєднатися кожен українець. Для збору підписів на вулицях міст у всіх регіонах України встановлено інформаційні намети Об’єднаної опозиції.

Кабінет Міністрів просять прописати у законі “Про телекомунікації”, що демонтаж телекомунікаційних мереж та телекомунікаційного обладнання можливий лише за наявності рішення суду. Про це йдеться у зверненні Інтернет асоціації України (ІнАУ). “Останнім часом у різних областях України почастішали випадки демонтажу телекомунікаційного обладнання та знищення будинкових розподільчих мереж операторів та провайдерів телекомунікацій, які здійснюються представниками органів місцевої влади та комунальних підприємств під виглядом впорядкування відносин на ринку телекомунікацій. У більшості випадків метою цих дій є перерозподіл телекомунікаційного ринку”, – цитує слова голови правління ІнАУ Сергія Бойка “Українська правда”.

О пів на першу ночі 22 липня україномовний розділ Вікіпедії перетнув позначку в 10 мільйонів редагувань. Відомо, що це відбулось у статті Друга світова війна, а саме десятимільйонне редагування стосувалось косметичних змін у посиланнях на інші мовні розділи Вікіпедії, чим займаються спеціально розроблені для автоматизації процесу додавання міжмовних посилань програми-роботи, повідомила прес-служба організації. Українська Вікіпедія наближається до позначки у 400 тисяч статей. Вона посідає 14 місце за кількістю статей серед усіх мовних розділів Вікіпедії, маючи більше 390 тисяч статей. У ній зареєстровано більше 140 тисяч користувачів, але лише близько 2 тисяч з них є активними, тобто здійснили протягом місяця щонайменше одне редагування. Водночас, українська Вікіпедія за кількістю редагувань посідає 21 місце, поступаючись низці мовних розділів, які мають меншу кількість статей, аніж україномовний розділ всесвітньовідомої інтернет-енциклопедії.

Європейський суд з прав людини проведе публічні слухання за скаргою екс-прем’єра Юлії Тимошенко щодо її ув’язнення 28 серпня. Після відкритої частини слухань суд продовжить роботу в закритому режимі. Рішення буде винесено пізніше.Крім того, ЄСПЛ вказує, якщо “того вимагатимуть обставини”, Тимошенко може внести “свіжий запит”, оскільки суд “продовжує займатися цим питанням”, повідомляє “Українська правда”. У скарзі екс-прем’єр вказує на порушення статті 3 Європейської конвенції з прав людини (заборона катування), статті 5 (право на свободу та особисту недоторканність), статті 8 (право на справедливий суд) і статті 18 (межі застосування обмеження прав).

Правозахисна організація Freedom House має дуже погані передчуття щодо майбутніх парламентських виборів в Україні. Про це йдеться в інтерв’ю президента організації Девіда Кремера Радіо Свобода. “Ми були в Україні в той час, коли відбувалися дуже брудні вибори мера Обухова. Тому в нас дуже погані передчуття щодо того, як пройдуть парламентські вибори у жовтні”, – сказав Кремер. Він також відзначив, що проблема вибіркового застосування правосуддя та ув’язнення опозиційних політиків значно загострилася. “Виглядає так, що влада затялася у справі Тимошенко, Луценка, Іващенка. Європейський суд з прав людини виніс рішення щодо справи Луценка, але, здається, нічого не змінюється в Україні. Ця справа викликає у нас найбільше занепокоєння”, – сказав Кремер.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв продовжить залишатися на своєму посту до кінця року, повідомляє “Українська правда”. “Делегати Курултаю взяли до відома інформацію з доповіді голови Меджлісу з пропозицією обрати нового главу Меджлісу, якого кримські татари запропонують своїм політичним партнерам як кандидата в народні депутати України на майбутніх парламентських виборах. Однак дане питання делегатами не розглядалося”, – повідомила прес-секретар Меджлісу Ліля Муслімова. Питання про відставку Джемілєва, за словами Муслінової, буде розглядатися на 1-й сесії Курултаю VI скликання, вибори делегатів якого відбудуться в кінці 2012 року.