Катастрофічні перепади спеки й дощу, що вже сьогодні призводять до смертності, загострення захворювань та шкодять врожаю, найближчим часом можуть стати нормою українського повсякдення. Причина загостреної влади стихії – бездіяльність чиновників у протидії природним катаклізмам, глобальна зміна клімату та постійне завдавання шкоди довкіллю. 

Лише за вихідні через несприятливі погодні умови залишилися знеструмленими 139 населених пунктів у чотирьох областях. Цього разу постраждали Вінницька, Черкаська, Кіровоградська та Київська області. На щастя, цього вікенду повідомлення про жертви відсутні. Проте сильні дощі, за словами вчених, є лише попередженням перед справжньою потугою стихії. Вже незабаром країна може опинитися на межі масштабних природних катаклізмів, до яких українська влада абсолютно не готова.

Про непідготовленість до стихійних потрясінь природи свідчить практика останніх місяців. Так, 17 липня негода знеструмила 151 населений пункт в Центральній і Південній Україні, а за два дні до цього сильний дощ і пориви вітру стали причиною смерті однієї людини і численних ушкоджень приватних будинків. До цього сильний смерч пройшов на Закарпатті і не залишив без пошкоджень фактично жодного двора у населених пунктах, які опинилися в епіцентрі. 

Наразі Укргідрометцентр прогнозує покращення погоди на весь тиждень, проте тривожні тенденції є лише першим і завчасним попередженням стихії: традиційно одні із найнебезпечніших з цього погляду місяці – серпень і вересень – ще попереду.  Експерти вже давно попереджали, що Україні час вживати термінових заходів для уникнення катастрофічних наслідків зсувів, повеней та ураганів. Зокрема, як повідомляє УНІАН, фахівці вважають, що зсуви і повені, яких буде все більше, є результатом будівництва на берегах житла, зведення дамб, мостів та водосховищ. У Карпатах причиною зсувів називають масову вирубку лісів, починаючи з повоєнних років, а в Криму – відсутність природних пляжів.

“Мені видається, що ми підійшли до якоїсь межі щодо того, що ми зробили з природою, і через 10 – 20 років ми перейдемо цей рубіж, і все наступне буде просто катастрофічним – великі жертви, великі збитки”, – цитує газета “Сегодня” слова голови Національного екологічного центру України Ярослава Мовчана.

Узбережжя Чорного моря, яке фактично залишилося без твердого стоку, сьогодні становить чи не одну із основних небезпек. За словами аналітиків, за останні 30 років кількість зсувів тут збільшилася втричі. У зв’язку із цим екологи закликають зменшити технологічні навантаження на природу. 

Проте окрім суто логічних дій, що повинні запобігати знищенню природи, також повинна бути налагоджена чітка структура із протидії вже назрілій стихії. Так, чимало водосховищ, які повинні запобігати паводкам, зараз опинилися у руках приватних власників і не контролюються державою. Окрім цього, фактично не працює система оповіщення, що не дозволяє населенню і рятівникам вчасно підготуватися до наближення стихії. Так, із 17 мільйонів радіоточок, сьогодні залишилося тільки два.

Якщо говорити про Карпатський регіон, то першочерговим завданням тут повинно бути припинення вирубки лісів. Адже раніше сильні паводки у Карпатах траплялися в середньому раз на чверть століття, тоді як за останні сімдесят років, себто за час вирубки лісових насаджень, регіон почав страждати від великої води кожні 3 – 4 роки. Зважаючи на істотну інтенсивність опадів, цілком можливо, що цей рік стане одним із “паводкових” періодів життя регіону. 

Для запобігання небезпеки у Карпатах та у ще одному не менш небезпечному регіоні – Криму, за словами експертів, необхідно почати виконувати Водний кодекс, укріпити береги, спільно з країнами-сусідами намагатися відновити річки міжнародного значення, зміцнити дамби, навести лад з водосховищами та припинити незаконне будівництво особняків на берегах річок та морів. 

Тим не менше, попри заклики експертів, наразі державні органи не активізуються у боротьбі із наростаючою проблемою природних катаклізмів, принаймні, поки що жодних офіційних заяв стосовно загрози Уряд не робив. А отже, традиційно для країни, негода нас застане несподівано.