Завдяки “язику”– в парламент
Поки голодувальників за мову один за одним забирає “швидка”, опозиція спокійно готується до виборів
Поки голодувальників за мову один за одним забирає “швидка”, опозиція спокійно готується до виборів
На вихідні уже чергових учасників голодування на знак протесту проти “мовного” закону біля Українського дому – 21-річну Ольгу Довганюк та 19-річного Сергія Свідзинського – забрала карета швидкої допомоги. Як інформувала “Українська правда”, раніше госпіталізовували голодувальниць Аню Ющенко, Катерину Аврамчук і коменданта табору Анатолія Пікуля.
Громадські активісти продовжують свою акцію під Українським домом незважаючи на те, що їх залишила напризволяще навіть опозиція.
Станом на понеділок голодують і далі дванадцятеро осіб. Про це повідомляють активісти на своїй сторінці у Facebook.
Об’єднана опозиція напередодні звернулась до них із проханням припинити голодування і приєднатись до акції “Україна без Януковича”. Аргументи політиків про збереження здоров’я та подальшу боротьбу видаються логічними, проте кількаденний піар опозиціонерів “мовного” питання після 3 липня виглядає тепер як передвиборча технологія. Опозиційні нардепи як розпочали голодування, так само швидко і несподівано його завершили.
| КОМЕНТАР |
|
Олександр Солонтай,громадський діяч, експерт Інституту політичної освіти: |
| - Знаю, що на Європейській площі біля Українського дому голодують найкращі молоді українські люди. Всі ті дні, коли був у Києві, допомагав їм у різних організаційних питаннях. Я до них ставлюсь як до героїв. Вони наважились кинути виклик усій політичній системі, яка нині є в Україні. Вони відверто кажуть про те, що Українська держава не відбудеться, якщо не відбудеться наша мова. І друга річ, в якій я їх абсолютно підтримую: закони так не ухвалюють. Щодо опозиції, то вона була не готова до того, аби протестувати й далі. Для неї головним пріоритетом є вибори. Опозиція дивиться так на політичний процес: ми переможемо на виборах і скасуємо будь-який закон. На думку опозиції, що більше "регіонали" прийматимуть таких недолугих речей, то легше їй буде виграти вибори. Позиція громадськості інша, і це опозиції варто усвідомити. По-перше, громадськість не розходиться, адже не вірить, що опозиція набере "нетушкованих" кандидатів, котрі не зрадять. По-друге, якщо опозиція справді хоче змінювати Україну згодом, то нехай змінює вже, а поділ округів і списків не є більшим пріоритетом, аніж та ситуація, що виникла. Опозиція б мала виступити захисником мови і показати Януковичу та Партії регіонів, що вони зробили не просто помилку, а велику кривду для України і за це будуть покарані. |
Виникає думка, що опозиція, просто не знала, що робити далі, тому й спробувала видати за перемогу невизначеність спікера Литвина, який насправді просто боїться за свій україномовний мажоритарний округ.
Нині опозиція ділить мажоритарні округи та складає виборчий список. Якщо від влади ніхто не чекав іншої реакції щодо виступу захисників мови, то самоусунення опозиції від цього процесу не додає їй переваг у суспільстві, серед виборців. Аби виконати власні обіцянки і скасувати всі недолугі закони вже у ВРУ 7-го скликання, потрібно виграти жовтневі парламентські вибори.
Розрекламовані акції політичних сил зійшли нанівець. Так, у Києві під Українським домом захищати мову залишились громадські активісти, а у Львові все звелось до незрозумілої “фан-зони української мови” біля пам’ятника Тарасові Шевченку, де представники політичних партій роздають агітаційні матеріали.
