Через так звану медичну оптимізацію, тобто ліквідацію медичних закладів, невдовзі хворим українцям не буде кому надавати допомогу

На останньому засіданні президії Національної академії медичних наук міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова запевнила, що до 2020-го пріоритетом галузі буде суттєве покращення здоров’я українців. 

Роздаючи багатообіцяючі заяви, Богатирьова, вочевидь, мала на увазі запроваджену нею медичну реформу. Проте, на разі пілотний проект реформування медицини викликає суцільний спротив у населення і не дає очікуваного результату. Тим часом, рівень смертності в Україні продовжує бути одним із найвищих у Європі, а за даними Представництва Фонду народонаселення ООН Україна посідає перше місце за смертністю матерів під час родів. 

Потреба реформування галузі медичного забезпечення назрівала від часу становлення незалежності. Про цю необхідність свідчив досвід кожного громадянина, який стикався із великими чергами, численними випадками корупції та непрофесійністю медичного персоналу. Так, статистичні дані свідчать, що середня тривалість життя в Україні становить 68 років, тоді як у ЄС ця цифра досягає 79 років. Також, медична сфера традиційно входить у п’ятірку найкорумпованіших галузей в країні.

Свою ініціативу Міністерство охорони здоров’я запропонувало минулого року. Для її випробування реформу було запроваджено у Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій областях та місті Києві. 

Зараз основними пріоритетами реформи Раїса Богатирьова називає структурну перебудову системи медичної допомоги. 

Проте, попередній реформаторський досвід галузі не викликав жодних позитивних тенденцій. Правозахисники зазначають, що одним із основних закликів реформування є оптимізація медичної сфери, під прикриттям якої ліквідовуються медичні заклади. 

Також експерти додають, що нова мережа медзакладів прив’язується до кількості населення, але не береться до уваги інфраструктура регіонів, жахливі дороги та фактична неможливість добратися до лікарні.

Масово протестують проти реформи мешканці експериментальних регіонів. Так, за інформацією медиків, 95% мешканців Дніпропетровської області категорично проти реформи у такому форматі, повідомляє “Українська правда”.

Втім, заяви Раїси Богатирьової свідчать про те, що уряд не збирається зупинятися на початому, і невдовзі можна очікувати продовження запровадження змін. Якщо влада не зупиниться, то небезпечні для життя реформи можуть розпочати впроваджувати по всій Україні вже з наступного року.

Водночас, попри видимість реформ, на медичну галузь фактично не почали оптимально виділяти кошти. Так, за інформацією Радіо Свобода, правозахисники наголошують, що в плані фінансування варто говорити про рівний доступ до медичної допомоги. Ситуацію, за якої на “Феофанію” витрачається більше коштів, аніж на всю сільську медицину в Україні, правозахисники вважають абсурдною.

Чи й надалі Міністерство охорони здоров’я експериментуватиме над чужими життями – залежить, перш за все, від самого уряду. Наразі його глава ставиться до реформи критично: у четвер Микола Азаров визнав, що в ході проведення медичної реформи українці ще не відчули реальних результатів.

“Насамперед, людей турбують питання охорони здоров’я. Помітних змін вони ще не відчули, навпаки, з’явилися побоювання іноді неприйняття реформ у медицині. Всі згодні, що стан охорони здоров’я зовсім не такий, який потрібен людям. Але змісту реформ не розуміють і остаточного результату не знають. У селищах не знають навіть про запровадження референтних цін, не відчули здешевлення ліків”, – зазначає прем’єр-міністр, інформує  УНІАН. 

Проте, досвід доводить, що чинна влада не готова визнавати власні помилки, тому навряд чи варто очікувати від Уряду відмови від “оптимізації” медицини.