Коли я думаю про проблеми пенсійного забезпечення, я згадую своїх батьків – про батька-фронтовика і про маму, яка після смерті батька самотужки поставила на ноги трьох синів. Я пам’ятаю, як багато і важко працювало покоління моїх батьків. І я переконаний, що підтримувати це покоління, дбати про наших батьків, забезпечувати їм гідну старість – наш обов’язок.
У світі вважається, що розрив доходів найбагатших і найбідніших членів суспільства не повинен перевищувати 7-8 разів. В Україні такий розрив з 90-х років становить кілька десятків разів. Тому головним історичним викликом для нас є боротьба з бідністю. Першочерговим напрямом витрачання бюджетних коштів уряд обрав соціальну сферу. Нам необхідно, по-перше, збільшити відрахування в державну казну від багатих українців і корпорацій. По-друге, створити умови, щоб підприємства, які працюють в тіні, сплачували податки.
Розкрию трохи детальніше суть наших ініціатив. Податок на багатство не буде обтяжливим для заможних людей. Але заможні люди, які володіють великими квартирами і будинками, яхтами, дорогими автомобілями – будуть щороку додатково віддавати пенсіонерам відповідну до своїх статків суму. Я особисто готовий сплачувати цей податок після ухвалення закону і вважаю його справедливим. Передбачається, що забезпечені українці будуть щороку додатково відраховувати пенсіонерам близько 800 мільйонів гривень.
Те ж саме стосується і корпорацій. Не вважаю за необхідне тотально й одномоментно забороняти операції з офшорами, але серйозний податок з таких операцій бізнес повинен платити. Оподаткування операцій з офшорами забезпечить надходження близько 3 млрд грн щороку.
Нарешті, найбільший резерв – детінізація економіки. Навіть якщо нам вдасться на першому етапі легалізувати тільки половину заробітних плат і робочих місць, що знаходяться в тіні, це дасть можливість підвищити всі пенсії на 160 грн.
Я свідомо говорю переважно про підвищення пенсій в контексті боротьби з бідністю. Бідність в Україні – проблема переважно людей пенсійного віку, і підвищення пенсійних виплат – найбільш дієвий спосіб боротьби з нею.
Із 1 травня ми збільшили пенсії для 12,9 мільйона українців. Тепер середня пенсія по країні становить 1400 грн. Кошти на це підвищення нам забезпечило економічне зростання, якого добився уряд, провівши необхідні реформи і значно скоротивши дефіцит Пенсійного Фонду. Майже всі додаткові надходження, які забезпечують економічне зростання, ми спрямовуємо на збільшення пенсій, зарплат бюджетників та соціальних виплат. Із точки зору вчених-економістів це неправильно. Серйозних інвестицій потребує розвиток інфраструктури, країна обслуговує великий зовнішній борг, ми платимо величезні кошти за російський газ. Словом, кожна копійка в бюджеті порахована. Але жоден вчений-економіст не доведе мені, що інвестиції в добробут власних громадян, які приносять підвищення пенсій і зарплат, – це неправильно. Саму постановку питання я вважаю аморальною.
У 2009 році матеріальне становище більшості українців різко погіршилося. Криза “з’їла” заощадження, урізала зарплати, скоротила кількість робочих місць. І два роки, поки новий уряд відновлював економіку, проводив реформи, люди чекали на обіцяне покращення. Зараз ми готові віддати борг людям. І перший крок у цьому напрямі – відновлення виплат компенсацій за вкладами в Ощадбанку СРСР. Більш ніж півмільйона українців вже отримали виплати, ще понад 3 млн людей дізналися місце і час актуалізації даних в реєстрі вкладників. Нарешті, близько двох мільйонів українців вже пройшли актуалізацію і дізналися час виплати компенсацій з точністю до хвилини. Такий порядок дозволяє уникати черг та зменшити час обслуговування кожного вкладника до 10-15 хвилин.
Крім пенсіонерів у нас ще чимало людей, які потребують особливої уваги та допомоги з боку держави. З першого травня 1,3 млн учасників війни отримали підвищені пенсії. На 20 відсотків збільшено виплати для 4,4 мільйона дітей війни. Підвищено виплати сім’ям загиблих і сім’ям померлих інвалідів війни. У результаті цих кроків удвічі – з 7,6 до 3,7 млн осіб – скоротилася кількість пенсіонерів, розмір пенсії яких не досягає 1000 гривень. Це перші результати реальної боротьби з бідністю.