В Україні таки зростає кількість злочинів на ґрунті ненависті

Попри заперечення українських чиновників щодо збільшення кількості злочинів, пов’язаних із расовою, національною та етнічною нетерпимістю, найновіші дослідження правозахисників свідчать про суттєве зростання рівня несприйняття в Україні. 

Причиною тривожних тенденцій є здебільшого соціальна прірва, над якою опинилося чимало українців, і дії політиків, спрямовані на розпалювання ворожнечі між самим українцями.

Про зростання кількості злочинів, скоєних на ґрунті ненависті, свідчать результати загальноукраїнського моніторингу «Злочини на ґрунті ненависті в Україні», який проводили Харківська правозахисна група та її партнери з 2011-го по 2012 рік у 17 регіонах України. Тенденції свідчать про збільшення кількості злочинів не лише на тлі расової нетерпимості, питання якої останнім часом активно обговорюється. Впродовж року жертвами нетерпимості ставали іноземці, громадяни України неслов’янської зовнішності, роми, кримські татари, юдеї, а також геї та лесбіянки.

Протягом останнього року правозахисники зафіксували 62 злочини на ґрунті ненависті з квітня 2011-го по квітень 2012 року, зокрема 27 нападів на іноземців, під час яких постраждали близько півсотні громадян інших країн. Кількість потерпілих збільшилася на майже 30% порівняно з минулим роком.

Зростання рівня несприйняття серед українців, вірогідно, є наслідком погіршення соціально-економічних умов. Адже дослідження свідчать, що при низьких зарплатах люди схильні звинувачувати у всьому іноземців чи просто тих, хто відрізняється від них.

Соціальне збурення проти несправедливості влади, економічної неспроможності громадянина, неналежного рівня соціального добробуту  зазвичай переростає у банальну злочинність і розбалансованість суспільства в цілому. Жертвами соціального збурення стають найбільш «відмінні» члени суспільства.

До негативних тенденцій в українському соціумі додається і абсолютне замовчування фактів злочинів з боку правоохоронних органів. Так, нещодавній претендент на посаду омбудсмена, голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров, наголосив, що «злочини на ґрунті ненависті в країні мають місце, але, на жаль, правоохоронні органи не поспішають саме так їх кваліфікувати». 

Правозахисник переконаний: злочини, скоєні на ґрунті ненависті, в МВС часто перекваліфіковують на пограбування чи побутові. Якщо несприйняття іноземних громадян сприймається як серйозна, проте доволі природна проблема будь-якого суспільства, то абсолютно неприпустима ситуація із нетерпимістю українців до українців.

 Найчастіше випадки такого несприйняття стаються через мовне протистояння. Згідно із повідомленням Української гельсинської спілки, це стало наслідком поділу населення за мовною ознакою, який розпочався ще 2004 року і посилився після ухвалення нинішнього закону про мови у першому читанні. 

«Зростання нетерпимості на мовному ґрунті є. Якщо порівнювати те, що було раніше, і те, що відбувається тепер. Воно виявляється у збільшенні агресії людей, хоч і окремих. Це явище не є масовим. Але все  починається з окремих осіб», – переконаний Євген Захаров.

Правозахисникам вдалося виявити близько десяти злочинів, скоєних упродовж останніх місяців, саме через мовні непорозуміння. Причиною кристалізації такого виду внутрішньої нетерпимості є постійне розділення українців як за мовною, так і за ментальною і культурною ознаками. 

Поширення таких тенденцій спостерігається здебільшого у східних регіонах країни і проявляється як з боку російськомовних, так і з боку україномовних громадян. Мовне питання, яке через провокаційні дії влади потроху починає набувати обрисів стіни, що розділяє українців, а також поглиблення соціальної прірви в поєднанні із відсутністю політики протидії нетерпимості щораз ближче підводить нашу країну до межі суспільного колапсу. 

Зі збільшенням кількості злочинів, відсутністю правового захисту громадян, свавіллям міліціонерів і тенденцією наростання мовного й етнічного протистояння українське суспільство дуже швидко може розпочати внутрішнє протистояння та «самопожирання» на рівні пересічних громадян.