В Україні суттєво обмежили кількість місць, де дозволене куріння
_700x492.jpg)
Сьогодні, 31 травня, у світі відзначають День без куріння. У той час, як Всесвітня організація охорони здоров’я закликає задуматися над шкодою тютюнового диму, в Україні дискутують над наслідками від обмеження паління.
За підрахунками ВООЗ, споживання тютюну призводить до 6 мільйонів смертей щороку, шоста частина яких стосується навіть не самих курців, а тих, хто перебуває поруч або неподалік від них. І третина останніх – серед дітей.
Пасивне куріння (або ж вторинний тютюновий дим) щороку наближає смерть 600-ам тисячам людей. І саме законодавчі обмеження, які передусім стосуються вторинного тютюнового диму, викликали дискусії про здоров’я українців, рентабельність рестораторів та права курців.
Між тут і там
Рівно тиждень назад Верховна Рада суттєво розширила перелік місць, у яких куріння стане забороненим. Окрім паління “звичайних” сигарет, закон обмежує і вживання їх електронних аналогів, а також кальяну. Якщо президент підпише документ, то на території закладів громадського харчування, на “літніх” майданчиках, у під’їздах, ліфтах, спорудах культурного призначення та багатьох інших курцям раді не будуть.
Ба більше, якщо сьогодні власник кафе зобов’язаний ділити приміщення між курцями й некурцями порівну, то нові правила зобов’яжуть його відводити першим лише 10% від загальної площі закладу. Тобто, з десяти залів ресторану, палити дозволять лише в одному.
Для підготовки до нововведень відвели шість місяців, які минатимуть від моменту підписання закону до набуття ним чинності. До речі, нові правила з’являться уже із “підмогою”: від осені на пачках цигарок мають з’явитися “страшні картинки” та оновлені застереження щодо шкоди куріння.
А місяцем раніше президент “узаконив” заборону на рекламу цигарок та навіть на згадку про бренди, із якими вони асоціюються, в усіх ЗМІ. До речі, за підрахунками тієї ж ВООЗ, лише повна заборона реклами тютюну здатна зменшити кількість курців на 7 – 16% (часткова – на 1 – 2%).
Курці проти
Прийнятий парламентарями закон наштовхнувся на опір із боку представників курців та рестораторів. Перші запевняють, що документ обмежує їх права, а другі кажуть, що закон лише сприятиме поширенню корупції (позаяк, власнику кафе легше заплатити штраф, аби не втратити клієнтів). І ті, й інші переконані, що кількість курців в країні від цього не зменшиться.
Так це чи ні, поки казати рано, але обмеження куріння в громадських місцях є одним із засобів, які застосовують в Україні, аби кількість паліїв таки зменшувалася. І, як показує офіційна статистика, засобів дієвих. За останні шість років кількість паліїв в Україні зменшилася на більше як півтори мільйони осіб (або ж на 3% з числа усіх українців).
Сьогодні курить кожен четвертий українець: курцями є половина дорослих чоловіків і двадцята частина жінок. Щороку обидві цифри зменшуються. Що, на думку експертів, є результатом низки законодавчих кроків, як-от першої заборони на паління в громадських місцях та розмежування залів для курців/некурців (2006 року), а також витіснення з теле- та радіореклам згадок про тютюн.
Невдовзі уряд має намір здійснити один із найвпливовіших засобів у боротьбі із тютюнопалінням – підняти акцизи на цигарки. За попередньою інформацією ставка акцизу на тисячу сигарет без фільтру сягне 53,39 гривень, а за цигарки із фільтром – 119,38 гривень.
Хоча останні прийняті парламентом закони ще обіцяють оскаржити, а от доходи від акцизів закликають спрямовувати на профільні потреби, а не на соціальні ініціативи президента.
ДО ТЕМИ
Юрій Палійчук, координатор громадської ініціативи “Права курців”:
– На яких підставах маєте намір оскаржувати закон і як оцінюєте шанси?
– Саме сьогодні із нашим юристом обговорювали моменти, які стосуються оскарження цього закону. Він каже, що перспективи більш, аніж втішні, але не в Україні, а в Європейському суді прав людини. У Європі є вже й прецеденти – у Нідерландах та Німеччині курцям вдавалося захистити свої права саме через суд.
– Чи ви виступаєте лише проти останнього закону, який стосується обмеження на вживання тютюну в громадських місцях, чи й проти інших кроків, наприклад, підняття акцизів на цигарки?
– Щодо підняття акцизів, тут із цим нічого поганого нема, оскільки в Україні чи не найдешевші сигарети. Але є один момент: акцизами держава завжди латає бюджетні дірки. Очевидно, цього разу з їхньою допомогою виконуватимуть соціальні ініціативи президента. Ще на початку року ми зверталися до уряду і казали, що якщо вже й мають намір переглядати ставки акцизів, то частина виручених грошей має піти на облаштування спеціально відведених місць для паління. Нам часто ставлять у приклад Європу: от там діє тотальна заборона. Але у той же час курці там мають належні умови, аби не бути порушниками закону. Навіть на вулиці вони мають спеціальні місця для паління, в які заходять і нікому не заважають. У нас такого ніде немає. Відтак ми й закликаємо, аби частина акцизних надходжень йшла на облаштування подібних місць.
– Ви виступаєте за рівний поділ місць курцям/некурцям, наприклад, у ресторанах чи просто за окремі місця, якими б вони не були?
– Із ресторанами взагалі окрема тема, адже самі ресторатори та й законодавці ще не до кінця усвідомили, якими будуть втрати для економіки від цього закону. У Польщі, наприклад, через заборону тютюнопаління збанкрутували тисячі пабів. До речі, у Нідерландах основною підтримкою курців у скасуванні аналогічного закону були саме ресторатори, які після введення заборони втратили до 40% клієнтів. Взагалі, я переконаний, що положення, які стосуються розмежування місць, насправді не діятимуть. Так само, як і не працює теперішній варіант, яким місця квотують 50 на 50. Єдине, що зміниться, так це те, що контролюючі органи отримають ще одну “корупційну годівницю”, аби “доїти” рестораторів. Очевидно, що третина населення України в один момент не перестане палити. Ресторатори ж у свою чергу, і вони це самі підтверджують, не збираються забороняти курцям курити в себе – їм вигідніше заплатити штраф і працювати так, як вони це робили досі.
Костянтин Красовський, завідувач відділу контролю за тютюном Інституту стратегічних досліджень МОЗ України:
– Які найбільш дієві заходи щодо обмеження куріння тютюну?
– ВООЗ виділяє п’ять основних стратегій зменшення поширення куріння. Це підняття акцизів, повна заборона тютюнової реклами, інформування про наслідки куріння (передусім через попередження на пачках), звільнення громадських місць від тютюнового диму і допомога людям у припиненні куріння. При цьому, коли ці стратегії діють одночасно, то підсилюють одна одну. Якщо провести паралель із рукою, то використання однієї стратегії, як тикання пальцем. А от коли застосовувати усі п’ять, то це вже як бити кулаком.
– Наскільки результативна повна заборона на тютюн в громадських місцях, яку нещодавно затвердив парламент?
– Передусім, не йдеться саме про повну заборону на куріння, як це подається у багатьох ЗМІ. Сьогодні заборонено курити у під’їздах, ліфтах, на дитячих майданчиках, у приміщеннях закладів охорони здоров’я та навчальних закладах. Новий закон, на додачу, звільняє від тютюнового диму ще приміщення ресторанів, барів: але аби покурити, можна ж буде вийти на вулицю або, якщо цей заклад під відкритим небом, зробити це у спеціальному місці. Також під заборону підпадуть приміщення органів влади, стаціонарні обладнання зупинок громадського закладу – багато людей вважають, що там заборонено палити і зараз, але насправді ще ні. А ще важливо, що цей закон не міняє розмірів штрафу: для фізичних осіб перше порушення коштуватиме 51-170 гривень, друге впродовж року – 170-340 грн; для юридичних осіб, у першу чергу це стосується власників ресторанів, санкція за порушення сягає від 1 до 10 тисяч гривень.
– Ви напевно чули про організацію “Права курців”, які заявляють, що оскаржуватимуть новий закон…
– Вони, звичайно, мають на це право, але навряд чи це дасть результат. У чому полягає порушення? В усіх курців залишається можливість палити, просто для цього доведеться вийти із приміщення ресторану. А друге, вони кажуть, що є права курців, але, вибачте, забруднення повітря токсичними речовинами заради вгамування нікотинової залежності, не є правом людини! Це можна трактувати як хворобу. Що саме ми хочемо захищати?
– Які ще кроки слід прийняти, аби втілити усі можливі варіанти щодо боротьби із тютюном?
– Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ООН із боротьби проти тютюну, в якій зазначається, що всі робочі місця мають бути захищені від тютюнового диму. Закон, який парламент нещодавно прийняв, ще запроваджує спеціальні місця для куріння – до 10% площі, відтак це суперечить духові Рамкової конвенції. З 16 вересня набуває чинності закон, який забороняє рекламу цигарок. Там передбачено майже все, але, знову-таки, залишається дозвіл рекламувати сигарети в Інтернеті на сайтах для повнолітніх. Окрім того, в Україні досить маленькі акцизи, які ще підніматимуться.
_700x492.jpg)
Сьогодні, 31 травня, у світі відзначають День без куріння. У той час, як Всесвітня організація охорони здоров’я закликає задуматися над шкодою тютюнового диму, в Україні дискутують над наслідками від обмеження паління.
Юрій Палійчук, координатор громадської ініціативи “Права курців”:
Костянтин Красовський, завідувач відділу контролю за тютюном Інституту стратегічних досліджень МОЗ України:
