Таємна неприязнь США
В американському Конгресі розглядають резолюцію, що поставить хрест на дипломатичних стосунках із Україною
В американському Конгресі розглядають резолюцію, що поставить хрест на дипломатичних стосунках із Україною
Відносини України та США з площини бездіяльності переходять у вимір відвертого несприйняття американцями української влади. Американські конгресмени, попри мовчання Барака Обами та нерішучість Кондолізи Райс, намагаються проштовхнути резолюцію, за якою буде заборонено в’їзд на територію США президента України і припиниться будь-яка дипломатична активність із обох сторін.
Резолюція – не перший сигнал неприязні Сполучених Штатів, проте українська влада залишається переконаною у неможливості запровадження санкцій і надійності відносин із заокеанським партнером.
Автором резолюції є республіканець Джеймс Інгаф, який у документі свого авторства закликає негайно звільнити ув’язнену Юлію Тимошенко, заборонити в’їзд до США президентові Віктору Януковичу, генпрокурору Віктору Пшонці та урядовцям, які причетні до ув’язнення екс-прем’єра. Як повідомляє “Радіо Свобода”, для інших конгресменів поява резолюції стала несподіванкою, бо ніхто не знав про її підготовку.
Таємнича резолюція також закликає американський конгрес прийняти постанову про припинення співпраці НАТО з Україною й відкликати посла США Джона Теффта з України. Такі ініціативи теоретично не повинні були б зазнати успіху, адже чітко прописані вимоги до України означають припинення будь-якої дипломатичної співпраці і початок холодної війни між країнами, аж до моменту звільнення з-під арешту Юлії Тимошенко.
|
ДО ТЕМИ У щорічній доповіді держдепартаменту США про дотримання прав людини в світі за 2011-ий американські політики заявили, що українська влада порушує право на недоторканність приватного життя, гарантоване Конституцією, повідомляє “Українська правда”. Держдеп відзначає, що за законом СБУ не може вести спостереження за людиною і пошук інформації без відповідного дозволу суду, а Генпрокуратура зобов’язана стежити за тим, щоб всі правоохоронні органи дотримувалися закону. “Громадяни мають законне право досліджувати будь-яку справу стосовно них, що знаходиться в розпорядженні СБУ, а також юридичне право на відшкодування збитків у результаті розслідування”, – йдеться в документі. Також держдеп США вказує на проблему тиску на засоби масової інформації з боку української влади. “Конституція і закони гарантують свободу слова і друку. Проте на практиці уряд здійснює тиск на ЗМІ, залякує журналістів і власників ЗМІ”, – сказано в звіті. |
США, які традиційно в останні п’ять років апатичні до стану справ в Україні, навряд чи можуть активізуватись так несподівано. Тим не менше, чіткі тенденції продуманості рішення конгресменів проявляються. Так, ударом “нижче пояса” для чинної української влади є ініціатива не визнавати головування України у ОБСЄ наступного року.
Як повідомляла “Пошта”, саме через ОБСЄ Янукович відмовився від головування у СНД. Якщо ж у результаті, український гарант отримає традиційний провал на усіх фронтах, авторитет у будь-яких структурах йому навряд чи вдасться відновити.
Тим часом в оточенні українського президента будь-які небезпеки, пов’язані з дипломатичною блокадою зі сторони США, відкидають. Як повідомляє “Дзеркало тижня” з посиланням на джерело на Банковій, українська влада спокійна і переконана у подальшій співпраці зі США у тих галузях, в яких це можливо.
Традиційна безпечність української влади може виглядати не надто доречною, якщо зацікавитися діяльністю автора резолюції Джеймса Інгафа і контекстом останніх дій США. Так, сенатор Інгаф ніколи не був зацікавлений у питаннях України, не брав участі у сенатських слуханнях стосовно України і, принаймні офіційно, не зустрічався з українськими політиками. Діяльність Інгафа не всіяна суспільно корисними речами: він протидіє екологічним акціям, не прагне миру в усьому світі, є доволі різким й однозначним у своїх заявах.
Тому очевидним є той факт, що раптове зацікавлення сенатора Україною не може бути аж таким раптовим. За ініціативою сенатора, найімовірніше, криється ініціатива американських політиків, які наразі не готові про це заявляти відкрито.
Поки що резолюція не становить ні для кого загрози, адже для її затвердження необхідна підтримка якоїсь політичної сили. Залишається питанням, що оберуть американські політики – не надійну державу, яка тим не менше готова вести примарну співпрацю у сферах Афганістану та утилізації урану, чи відкритого ворога, про демократичний шлях якого довгий час мріяв Білл Клінтон і навіть Джордж Буш і, про якого забув нобелівський лауреат, Барак Обама.
