Після прийняття Трудового кодексу українців можна буде легко звільняти і навіть забороняти їм працювати “у конкурентів”

Наступного тижня Верховна Рада може затвердити новий Трудовий кодекс, який ускладнить взаємини між працівниками та роботодавцями. Перших позбавлять захисту профспілок, а другим додадуть прав і можливостей для впливу. Проект документа вже включено до порядку денного. 

Головний аргумент влади (передусім – Міністерства соціальної політики), що використовують для проштовхування нового трудового законодавства, зводиться до констатації давності чинного закону: Кодекс законів про працю прийняли ще 1971-го.

Щоправда, документ, яким його мають замінити, хоч свіжіший, та не кращий. Тому на початку наступного тижня профспілкові організації мають намір добиватися, аби проект Трудового кодексу зняли із розгляду взагалі.

Кодекс із історією

Цей документ у парламенті лежить уже близько 9 років. У першому читанні його затвердили ще у 2009 р. і ось тепер мають намір зробити чинним законом. “Кодекс, за яким ми зараз живемо (Кодекс законів про працю – “Пошта”), є ретельним і на сьогоднішній день найбільш соціальним у Європі. Адже він писався у 60-70-ті роки. Це був великою мірою декларативний документ, метою якого було показати усьому світу, які у нас демократичні трудові закони. Він, власне, був написаний під гегемона – людину праці. Дуже красиво виглядав”, – розповідає Андрій Соколов, голова Конфедерації вільних профспілок Львівщини.  

За його словами, цей документ сьогодні працює на 50% – адже внесено низку змін. Проте замінювати його Трудовим кодексом  за авторства Хари, Сухого та Стоянова – потреби нема. Чинний закон залишається більш-менш збалансованим – дає працівнику можливість захистити свої права. Бодай надає сякі-такі юридичні механізми. 

“Він роботодавця і працівника ставить в умовно рівні права. Хоч роботодавець за визначенням має більші права, чинний кодекс дає механізми, аби можна було протидіяти незаконним вчинкам. Хоча й сьогодні, маючи такий кодекс, реально захиститися дуже складно”, – пояснює Андрій  Соколов. 

Законопроект, який пропонується на зміну, – усуває такі механізми. Він значно звужує значення профспілок, залишаючи робітників наодинці із роботодавцями, додаючи останнім ще й низку повноважень.

Сюрпризи документа

Сьогодні усі умови праці – режим роботи, розклад відпусток тощо – регулюються колективним договором, який погоджується із профспілковими організаціями. 

Однак проект Трудового кодексу передбачає, що колективний договір уже не буде обов’язковим документом – лише як можливість, добра воля роботодавця. Відтак останній цілком може обходитися без нього й натомість самостійно встановлювати режим зайнятості на роботі. Наприклад, проект кодексу дає можливість збільшувати робочий день до 12 годин! Це відбуватиметься у тих випадках, коли на підприємстві станеться непередбачувана ситуація, – при цьому документ не трактує, про що саме йдеться. 

Якщо сьогодні тижневе навантаження обмежується 40 годинами, то у новому проекті – уже 48. “Що таке 48 годин на тиждень? Це шестиденний робочий тиждень. Тобто при певних ситуаціях, які не розписані до кінця, на свій розсуд роботодавець може встановлювати фактично реально 12-годииний день”, – розповідає Соколов.

Ще одна річ – обмежується можливість профспілок вплинути на звільнення. У першому варіанті Трудового кодексу у них взагалі забрали право ветувати звільнення, тепер цю ж норму закрутили хитріше: профспілка впродовж доби після звернення має повідомити про згоду/незгоду із рішенням про звільнення певного працівника. Аби була легітимність думки профспілки висновок має надати не просто голова організації, а весь орган колективно. 

Якщо ж впродовж доби про рішення не повідомлять чи його просто не встигнуть прийняти, вважатиметься, що профспілковий комітет надав згоду. А як зазначили учора представники профспілок під час обговорення проекту кодексу, зібрати колектив за такий короткий час буде вкрай важко. Відтак – перепон для звільнення майже не буде. Сьогодні ж звільняти когось без рішення профспілки не можна.

На цьому перелік одіозних норм не вичерпується. До прикладу, якщо працівник наніс шкоду підприємству, то за нинішнім законодавством він відшкодовуватиме суму, яка не може перевищувати розміру місячної платні – хіба суд може встановити, що слід відшкодувати більше. “Однак, згідно проекту Трудового кодексу, виходить, що розмір заподіяної шкоди встановлюватиме роботодавець”, – обурюється представник незалежних профспілок Михайло Шабля.

Цікаво, що чимало норм Трудового кодексу порушують 22 статтю Конституції, згідно якої звуження існуючих прав недопустиме. Про цю статтю активно говорили рік назад – коли доводили, що пенсії чиновникам не мають права обмежувати. Чи послухають парламентарі наступного тижня аналогічні аргументи, які стосуватимуться уже більшості українців? Самі профспілки сумніваються.