Саміт, якого не буде
Україна безпрецедентно переносить саміт країн Центральної Європи через ігнорування європейських лідерів
Україна безпрецедентно переносить саміт країн Центральної Європи через ігнорування європейських лідерів
Українська влада ще раз проявила свою абсолютну неготовність проводити будь-які заходи світового масштабу й вступати в діалог із демократичними країнами. Єдина позиція європейських лідерів і їхнє небажання приїжджати в Україну спричинили заяву нашого МЗС про те, що саміт країн Центральної Європи, який мав відбутися 11 – 12 травня в Ялті, переноситься на невизначений термін.
У цей же час в Європарламенті українські чиновники цинічно заявляють про відкритість української судової система, а ЄС рекомендує Азарову не приїжджати до Брюсселя. Про рішення перенести саміт днями повідомив речник зовнішньополітичного відомства Олександр Дікусаров. Рішення МЗС було мотивоване тим, що низка європейських держав з різних причин не зможе взяти в ньому участь.
“У зв’язку з тим, що низка глав європейських держав з різних причин не зможе взяти участі у 18-му саміті країн Центральної Європи, Україна вважає за доцільне перенести саміт та не проводити його 11 – 12 травня в місті Ялта”, – сказав він. Водночас речник не уточнив, на який саме час переноситься подія важливого стратегічного значення.
Як раніше повідомляла “Пошта”, провідні європейські лідери оголосили бойкот українській владі, відмовившись їхати на саміт. Так п’ятеро президентів європейських країн, зокрема, Румунії, Албанії, Хорватії, Чехії та Чорногорії, прямо заявили про відмову від участі в саміті через справу екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.
Крім того, президенти Німеччини, Болгарії, Латвії, Естонії, Італії, Австрії і Словенії відмовилися прибути на саміт, офіційно пославшись на інші причини, проте з контексту заяв європейських лідерів абсолютно чітко проявлялись протестні настрої у ставленні до України. Погодилися взяти участь у саміті лише чотири президенти – Литви, Польщі, Словаччини і Молдови.
Для європейських політиків перенесення саміту є своєрідним тріумфом політичного тиску їхніх лідерів. Оскільки рішення скасувати саміт 11 травня може свідчити про те, що Україна починає розуміти головні месиджі, які надходять із Європи. Про скоріше позитивне сприйняття відступу української влади свідчать й заяви європейців. Так, голова делегації Європейського парламенту у співпраці з Україною Павло Коваль у коментарі УНІАН зазначив: “Це сильний попереджувальний сигнал, що напрям політики має бути змінено, і думаю, що цей сигнал дуже чітко зараз починають розуміти в найважливіших будинках у Києві”. Проте більш вірогідно, що саміт, який не вдасться використати у популістських цілях, просто не потрібний Януковичу і його команді. Адже, попри оптимізм європейців, фактом залишається те, що Янукович опинився у банальній пастці: якби саміт відбувся, то участь у ньому взяли б три-чотири президенти. Такий саміт перетворив би захід світового значення на карикатурний образ ізольованої України, і жодні спроби “відбілити” імідж нинішньої влади як на зовнішньому, так і на внутрішньому рівні були б безрезультатними у майбутньому.
|
ДО ТЕМИ Спеціальний спостерігач ООН Ванесса ле Роа в інтерв’ю “ГолосUA”, заявила, що відмова лідерів більше десятка європейських країн брати участь у саміті глав держав Центральної та Східної Європи в Ялті, а потім і його скасування стало для України серйозним політичним ударом. За її словами, ялтинська зустріч на вищому рівні могла б значною мірою підняти рейтинг Києва на міжнародній арені. “Цього не сталося, і тепер чинна українська влада повинна шукати нові точки дотику з європейськими партнерами. Можливо, Захід вимагатиме негайного перегляду командою Віктора Януковича своєї тактики щодо місцевої опозиції. У будь-якому випадку, на це знадобляться час і дипломатична витримка”, – сказала вона. |
Деякою мірою резонансне перенесення саміту є відчайдушною спробою української влади продовжити свою гру в кота й мишку з Європою. Україна й надалі старатиметься замилювати очі власним громадянам і світовому співтовариству легендами про євроінтеграцію, економічні успіхи й справедливу судову систему. Саміт не відбудеться, тож ніхто не побачить картинки із карикатурної події. Немає заходу – немає проблеми. Вже сьогодні простежуються певні тенденції до продовження цієї гри. Так 9 травня перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін під час засідання міжнародного “круглого столу” “Процес проти Тимошенко: дотримання закону України чи порушення прав людини”, що відбулося в середу в Європарламенті, заявив, що Україна готова до діалогу і повною мірою дотримується прав людини.
“Ми готові до відкритого, прямого і чесного діалогу... Я ще раз декларую готовність української прокуратури і української влади до відкритого діалогу і відкритої дискусії”, – заявив Кузьмін. Чиновник також наголосив, що в Україні “немає репресій за політичним мотивами”. Тішить той факт, що європейці таки не повністю легковірні.
У понеділок, 14 травня, Рада ЄС на рівні міністрів закордонних справ має намір обговорити українське питання. 15 травня у Брюсселі відбудеться засідання Ради з питань співробітництва Україна – ЄС, на якому європейці відверто заявили про небажання бачити прем’єр-міністра України Миколу Азарова. “Коли український прем’єр-міністр оголосив про намір відвідати Брюссель, ми сказали: “Не треба, залишайтеся вдома”. З нашого боку, то недвозначне свідчення того, що в Україні мають відбутися зміни”, – сказав президент Європейської ради Херман Ван Ромпой.
Жодної відповіді українська влада на зауваження європейців не дає, адже дати відповідь означає визнати повне фіаско на міжнародній арені, а це, своєю чергою, стане останнім ударом по і так дискредитованій українській владі.
