Попри обіцянки уряду покращити становище кримських татар влада не розуміє основних проблем меншини

Кабінет міністрів України обіцяє збільшити допомогу кримським татарам. Тим не менше, говорячи про фінансування, уряд не дає адекватної оцінки всім проблемам, які постають перед нацменшиною Криму. 

Обіцянки, дані кримським татарам, задекларовано у Національній програмі співпраці з НАТО, яку днями ухвалив Кабінет міністрів. У документі передбачається, що впродовж 2012-2015 років буде проведено низку заходів, спрямованих на облаштування депортованих кримських татар, які повернулися в Україну. Обіцянки уряд України давав ще рік тому, але впродовж цього терміну не було вчинено жодних дій стосовно покращення ситуації на півострові. Окрім цього уряд не говорить про жодні правові покращення нацменшини.

Своєю чергою прем’єр-міністр Микола Азаров зазначає, що за останні роки в Україні було вирішено “житлове питання” близько 200 тисяч кримських татар. Протилежні свідчення дають представники меджлісу кримсько-татарського народу, які заявляють, що усі урядові обіцянки вже багато років не знаходять продовження у діях. 

Голова меджлісу кримсько-татарського народу, депутат парламенту Мустафа Джемільов, коментуючи ситуацію для ВВС заявив, що після приходу до влади команди Януковича проблема депортованих була практично зведена до нуля. “Якщо в 2010 році на облаштування кримських татар було виділено 127 мільйонів гривень, то наступного року – всього 23 мільйони” – зазначив Джемільов.

Урядовий комітет із питань міжнаціональних відносин заперечує бездіяльність влади, зазначаючи, що найбільше бюджетних грошей за останні 20 років виділили на облаштування саме кримських татар. За словами урядовців, ця сума сягає майже півтора мільярда гривень.

Тим не менше, оперуючи цифрами й анонсуючи свою діяльність влада країни, схоже, досі не розуміє чітких розбіжностей між тим, що вона готова дати кримським татарам і тим, чого вони потребують. 

Зокрема, представник кримськотатарської меншини розповів “Пошті” про те, що окрім землі громада вимагає також дотримання їхніх громадянських прав, однакового ставлення до всіх національностей та можливості спілкування не лише російською мовою, а й державною, або рідною. 

Проте урядом досі не ухвалено закону про відновлення прав депортованих, немає справедливості стосовно представництва меншини в органах влади, не відповідає правді твердження про можливість отримання від державних органів інформації кримськотатарською чи, навіть, українською мовами. 

Раніше, перебуваючи у Львівському національному університеті імені Івана Франка, керівник ГО “Інститут громадянського суспільства” Рустем Мамут оґлу Аблятіфов зазначив, що громада має непрості стосунки із місцевою владою і працедавцями. За його словами, “кримськотатарська громада завжди підтримує міжнаціональну толерантність і єдність української держави”. 

Проте органи місцевої влади не дозволяють звертатися до них жодною мовою, окрім російської. За словами Рустема Аблятіфова, навіть у державній службі зайнятості часто зазначають “приймаємо на роботу тільки росіян”.