Майже чверть людей усього світу оцінюють своє життя достатньо добре, аби вважати, що вони процвітають. Показник варіюється від 74% у данців до 2% у камбоджійців, які торік жили дуже добре і вважали, що ситуація навіть покращиться впродовж наступних п’яти років. Водночас те, як оцінюють свої можливості та добробут 10% людства, дає достатні підстави, аби сказати, що вони страждають. І позбавлені надій на краще майбутнє.
Соціологи із міжнародної компанії Gallup оприлюднили дані глобального дослідження. Громадянам 146 країн пропонували розташувати себе на одній із десяти сходинок, якими оцінюють добробут.
“Уявіть сходи, пронумеровані від нуля внизу до десяти зверху. Їх верхня частина представляє для вас найкраще, а нижча найгірше життя. Як Ви вважаєте, на якій сходинці перебуваєте зараз? На якій будете стояти через п’ять років?”, – так запитували соціологи. Відповідно до відповідей респондентів групували на три категорії: “тих, які процвітають” (thriving) – благополучне життя сьогодні (7+) і позитивний погляд на майбутнє (8+); таких, які помірно оцінюють своє життя (struggling); і тих, які страждають (suffering) – поточна ситуація і думки про майбутнє оцінюється 4 сходинкою або й нижче.
Як показує дослідження, найгіршою є ситуація у африканських країнах. Особливо – південних, де число людей, задоволених своїм добробутом, становить 12%.
Найкраще живуть або ж оцінюють своє життя у обох Америках – у середньому тут 39% громадян можуть пишатися своїми можливостями. У Європі добробут населення трішки гірший – тут можливість для процвітання мають чверть мешканців. Втім, у Європі існує суттєвий розрив між мешканцями багатої північної, західної та центральної частини Європи та жителями значно бідніших східних та південних держав.
При цьому соціологи із Gallup, які проводять такі дослідження уже кілька десятиліть, помітили кілька цікавих тенденцій. По-перше, ті, хто оцінює своє поточне життя та майбутні п’ять років вищими щаблями “сходинок добробуту” мають більше шансів стати здоровими та щасливими. При цьому розподіл “страждальців” та “щасливців” залежить не стільки від проблемності регіону, скільки від зусиль урядовців конкретної країни. По-друге, країни, де громадяни почуваються щасливішими, є більш мирними. Ті ж держави, де самооцінка громадян свого добробуту є низькою, більш схильні до агресій та війн.
Що ж до України, то кількість людей, які вважають себе щасливими за останній рік зменшилася на 10%. Відтак у 2012 році лише півкраїни відчуває задоволення життям. При цьому серед українців віком від 18 до 29 років щасливими є 68%. Із віком цей показник змінюється так, що серед людей 60-69 та понад 70 років щасливими почуваються лише троє-четверо із десятка.