Заробіток на шахтах
Вугільна галузь потребує прозорості. Сьогодні ж кошти, які держава виділяє на вугільний сектор економіки, йдуть як вода у пісок
Вугільна галузь потребує прозорості. Сьогодні ж кошти, які держава виділяє на вугільний сектор економіки, йдуть як вода у пісок
Видобування, транспортування та продаж вугілля є найбільш непрозорими галузями видобувної промисловості в Україні. Такими є дані дослідження “Транспарентність фінансових потоків у вуглевидобувному секторі в Україні”, яке провели фахівці Інституту сталого розвитку.
Цього тижня у Червонограді експерти Західноукраїнського медіа-центру “Нова журналістика” оприлюднили результати моніторингу в рамках проекту “Громадський контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері реструктуризації вугільної галузі в Україні”, який був реалізований за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
|
ДО ТЕМИ Після приватизації “Західенерго” останнє суттєво зменшило закупівлю місцевого вугілля, і на складах ДП “Львіввугілля” накопичилось 200 тис. т незбагаченого вугілля та 13 тис. т у залізничних вагонах. Складається парадоксальна ситуація: найприбутковіші частини енергетичної галузі передаються у приватну власність, найзатратніше – залишається у власності державній. Держава нині гарантує лише виплату зарплат шахтарям і зовсім не виділяє коштів на закупівлю нового обладнання. В той час як збільшення продуктивності роботи призвело б до зменшення необхідності дотацій на зарплату. Так, у 2011-му на ДП “Львіввугілля” через відсутність коштів на обладнання ввели в дію лише п’ять із запланованих 11-ти. Закриття шахт загрожує нині всій соціальній інфраструктурі Червонограда, адже щомісячний фонд шахтарської зарплати становить 60 млн грн. |
Програмою “Вугілля України” було передбачено низку заходів, присвячених реформуванню вугільної галузі України. На жаль, українці не почули звіту профільних міністерств та відомств, які відповідали за впровадження її в життя.
Згідно з даними, оприлюдненими за аудитом Рахункової палати України у вугільній та торфодобувній промисловості в 2010-му, “ні міністерство, ні керівники визначених до закриття шахт не зацікавлені у припиненні господарської діяльності та передачі об’єктів на ліквідацію. Адже, доки шахти працюють, держава дає гроші на підготовку їх до закриття. Однак, як виявлено під час аудиту, отримані значні кошти використовують на інші цілі. Під гаслом закриття нерентабельних підприємств “створено схему розбазарювання та нецільового використання коштів держбюджету з корупційними ознаками”.
Ще більш промовистою є інформація про наслідки такого господарювання, як виявилося: “З початку реструктуризації сума неефективно використаних коштів становить 1 млрд 725 млн 528 тис. грн”. На думку Рахункової палати, в 2008 –2009 рр., лише 1,6% витрачених державних коштів було використано за призначенням у сфері реструктуризації вугільної промисловості, в той час як жодне вугільне підприємство не було закрито.
Заступник голови Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості Антін Прокопик каже, що зловживання у вугільній галузі нині відбуваються за схемами оренди та концесії. Держава виділяє кошти на розвиток шахт, після чого їх передають в концесію. Всі шахти, які не підуть в концесію, планують закрити. За цією схемою були закриті шахта “Бендюзька” і “Візейська”, але коштів на засипання стволів не виділили. Це загрожує екологічною катастрофою: в будь-який момент підземні пустоти можуть обвалитись.
