“Нещодавно моя старенька мама зламала ногу. Через хворобу серця та старість лікарі не наважуються робити операцію. Тому зараз вона може пересуватися тільки в інвалідному візку. Чула, що його можна отримати в соціальному відділі. Підкажіть, що потрібно для того, щоб безкоштовно отримати інвалідний візок?”

 

Марина Ясенко, м. Львів

Галина Семків, заступник начальника управління соціального захисту Львівської міської ради:

– Ще від 2006 року постановою Кабінету Міністрів затверджено порядок забезпечення окремої категорії населення технічними та іншими засобами реабілітації. Необхідність у забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації для інвалідів визначають медико-соціальні експертні комісії (МСЕК)  з оформленням індивідуальної програми реабілітації або ж лікувально-консультативні комісії лікувально-профілактичних закладів (ЛКК) з оформленням відповідного висновку.

Відповідно, для того, щоб стати на облік, неповносправній людині потрібно подати у відділ соціального захисту такі документи:

– заяву про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за формою, що затверджує Мінпраці;

– копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;

– паспорт або свідоцтво про народження;

– висновок МСЕК про встановлення інвалідності (для дітей-інвалідів – висновок ЛКК);

– індивідуальну програму реабілітації (для інваліда та дитини-інваліда);

– висновок ЛКК для забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації;

– копію пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії;

– копію посвідчення, яке підтверджує статус особи, що має право на пільги відповідно до законодавства.

У випадку, коли звертається законний представник неповносправної особи, він подає разом із зазначеними документами свій паспорт та документ, що підтверджує його повноваження законного представника. Уже після цього людина має право написати заяву на отримання інвалідного візка або ж інших засобів. Станом на 

1 березня на залишку в управлінні соціального захисту є такі засоби технічної реабілітації для осіб з обмеженими можливостями: додаткове оснащення для крісел колісних – три одиниці, допоміжні засоби для особистої гігієни – дві одиниці, засоби для ходіння, керовані однією рукою (палиці та милиці) – 237 штук, засоби для ходіння, керовані обома руками (ходунки) – 24 штуки, крісла колісні – 36 штук, допоміжні засоби для підйому (стаціонарний підйомник, який кріпиться до стіни)  – одна штука,  меблі – 11 одиниць (столи-парти, столи робочі та столи приліжкові), оснащення (поручні до ванни чи туалетної кімнати) – п’ять штук, спеціальні засоби спілкування та обміну інформацією – 108 одиниць (15 магнітофонів мобільних, три тифіло-магнітоли, 37 диктофонів, 46 годинників електронних, шість годинників механічних і один будильник електричний. Все це можна отримати безкоштовно, звернувшись із відповідною заявою у районний відділ соціального захисту.

 

“Місяць тому в нашій сім’ї народився син. Адамчикові придбали нові ліжечко та постіль, куди, окрім усього, входить ще й подушка. З вигляду вона дуже зручна та невисока. Проте моя мати і свекруха постійно стверджують, що маля має спати без подушки? Скажіть, будь ласка, чи це так і з якого віку дитину все ж можна класти на подушку?”

Ірина Несмачна, м. Львів

Віра Капрусь,  заступник головного лікаря з охорони материнства і дитинства 4-ї міської клінічної лікарні:

– Діти принаймні до року повинні спати без подушки. Це абсолютно безкорисна річ для здорової дитини, в якої формується хребет. Чим довше дитина спатиме без неї, тим краще, адже це своєрідна профілактика хвороб. Винятки можуть становити лише рекомендації лікарів, наприклад, якщо є кривошия.

Якщо дитину все ж кластимуть на подушку, вона не повинна бути з пір’я, а обов’язково – тонка гіпоалергенна. В ідеалі – класти на подушку дитину варто лише тоді, коли вона підросте і сама того попросить. 

 

 

“Улітку синові виповниться два роки. Проблемою для нас залишається те, що ніяк не можемо відучити дитину від підгузок. Якщо в холодну пору року з цим я ще якось мирилася, то з настанням тепла стала перейматися більше. У туалет Назарчик проситься не завжди, тим не менше вдома ходить без підгузка, а ось на вулицю його змушена одягати постійно. Після прогулянки сідниці в дитини червоні, усе пече. Скажіть, будь ласка, чи може це призвести до якихось ускладнень”.

Катерина Шеремета, м. Дрогобич

 

Тарас Вівчарівський,  завідувач урологічного відділення Львівської комунальної міської дитячої клінічної лікарні:

– Дитячі одноразові підгузки відіграють роль термоса. Яєчка перегріваються, їх розвиток страждає. До року я ще можу зрозуміти цю вигоду цивілізації, бо у цей час яєчка ще не ростуть, не розвиваються. Але після року дитину обов’язково потрібно привчати до горщика та уникати підгузок. 

Це стосується як хлопців, так і дівчат. Адже діти, які у старшому віці знімають підгузки, пісяють що п’ять хвилин. Як наслідок – батьки в розпачі.

У підгузках дітям комфортно, їм добре, вони ходять задоволені. І пісяють, пісяють, пісяють... Коли ж нарешті настає час зняти підгузок, дитина продовжує пісяти часто та потрошки, бо сечовий міхур дуже маленький, він не розтягнувся. До п’яти років акт сечовиділення є безумовний – при наповненні сечового міхура надходить сигнал до сечовиділення. Коли дитина в підгузку, організм розпізнає цей сигнал на 5-10 мл, а не на 50 чи 100, як мало би бути відповідно до віку. Досить часто ми змушені лікувати такі випадки, проводити фізіопроцедури. Також тривале перебування в підгузках може призвести до запарювання та запальних процесів.