Україна готується до альтернативного енергетичного стрибка, який може безповоротно змінити екосистему західних областей

Невдовзі в українських Карпатах мають з’явитися 550 малих гідроелектростанцій, кожна із яких безповоротно змінює довкілля. Утім, вони дають змогу запустити альтернативну енергетику, поступово зменшуючи в енергобалансі країни частку дорогих імпортних енергоресурсів. А це для енергозалежної країни неабиякий шанс. 

Відтак, аби підприємці та інвестори охочіше переходили на відновлювальні енергоджерела, уряд увів “зелений тариф”, який, зокрема, передбачає, що держава покриватиме більшу частку затрат підприємців-“альтернативників”. Уряд зобов’язується закуповувати усю вироблену за допомогою відновлювальних джерел електроенергію (покриваючи при цьому різницю між зеленим та звичайним тарифами) незалежно від того, чи є у ній потреба, чи ні. І так триватиме щонайменше до 2030 року – на весь період дії Енергетичної стратегії.

Місце росту

Наразі відновлювальні джерела електроенергії не дають відчутного ефекту, хоч цей ринок, як запевняють експерти, доволі перспективний. Минулого року вони дали лише 2% усієї електроенергії, виробленої в країні, – 332 мільйони кіловат-годин. 

Проте у Держагентстві з енергоефективності та енергозбереження оптимістично запевнюють, що 2012-го цей показник підвищать майже утричі – до одного мільярда кіловат-годин. Левова частка цих обсягів припадає саме на міні-гідроелектростанції, які у 2011-му виробили більше 61% усієї електроенергії, отриманої за допомогою альтернативних джерел. 

Вочевидь, долати нові рекорди будуть за допомогою нових потужностей – тих самих 550 додаткових міні-ГЕС. Хоч ще на кінець минулого року таких було лише 73, а спорудження нових нерідко супроводжувалося гучними історіями. Підприємцям, які вирішать розвивати альтернативну енергетику, держава сприятиме, однак це зовсім не означає, що користь пошириться і на місцеве населення. 

Здавалося б, оскільки міні-ГЕС споруджуватимуть у Карпатах, логічно було б, аби виробленою ними енергією користувалося місцеве населення, однак експерти сумніваються, що на практиці усе буде саме так. 

“Держава надала гарантію відшкодовувати власникам малих ГЕС різницю між зеленим тарифом і ціною електроенергії на ринку. Зважаючи на те, що держава бере на себе такі зобов’язання, інвесторам у цьому випадку нічого втрачати, а тому вони швидкими темпами отримують необхідну документацію і споруджують міні-ГЕС. Проте держава не гарантує, що ціна на електроенергію для місцевого населення буде меншою від того, що її вироблять малі гідроелектростанції. Також вона не гарантує, що така енергія буде постачатися напряму місцевим жителям”, – зауважує юрисконсульт Міжнародної благодійної організації “Екологія – Право – Людина” Наталія Шпег.

Не всі альтернативи безпечні

Минулого тижня екологи у кількох містах країни провели акцію під гаслом “Збережемо Карпати від забудови малими ГЕС!”. Екологи та громадські активісти закликають припинити будівництво малих гідроелектростанцій, а натомість прискіпливіше глянути на економічний ефект від розвитку еко-туризму. Хоча важливішими тут є не стільки потенційні вигоди, скільки цілком реальна шкода. 

“Будь-які роботи, що будуть пов’язані зі створенням малих ГЕС, будуть пов’язані також і зі зміною ландшафтного різноманіття, перш за все буде здійснена фрагментація природного сере­довища. Якщо говорити про карпатську мережу річок, то тут ми маємо понад 

30 видів риб, ареал поширення яких пов’язаний винятково із Карпатською системою. Із них 14 видів занесені до Червоної книги України. Ці риби є дуже вимогливі передусім через те, що потребують великого вмісту кисню у воді. Вони досить консервативні до своїх нерестилищ”, – розповідає експерт Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) Дунайсько-Карпатської програми Ігор Горбань. Він каже, що зміна властивостей води, спричинена спорудженням міні-ГЕС, позначиться не лише на цих рибах.

За словами представника громадської екологічної організації “Екопоступ” Ярослава Ільчишина, міні-ГЕС, усупереч думці про їх екологічність, таки впливають на якість води. “Ми провели відбір проб води на високогірній території, де фактично немає жодного забруднення, і відібрали проби на річці за міні-гідроелектростанцією. Ми спостерігаємо погіршення якості води. У природних умовах погіршення якості води на відстані 500 метрів є неприпустимим, відтак можемо констатувати, що міні-ГЕС має безпосередній вплив на якість води”, – наголошує він. 

Хоча й цим вплив гідроелектростанцій на довкілля не обмежується, адже зміна води спричиняє зміну біорізноманіття загалом, окрім того, ГЕС можуть спровокувати появу шкідливих геологічних процесів, наприклад, селів, зсувів, вивітрювання.

Дешева ілюзія

Поки ж офіційна позиція держави залишається непохитною. Щоправда, є кілька прикладів, які можна вважати здобутками екологічної кампанії. Минулого тижня голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк обіцяв зупинити будівництво гідроелектростанцій на річках у Карпатах. Як він пояснив журналістам, це рішення прийнято “з урахуванням звернень багатьох громадських організацій”. Хоча є сумніви, що цей випадок стане правилом, оскільки розвиток альтернативної енергетики сьогодні є надзвичайно ласим шматком, який має усі шанси повторити долю газової енергетики, ставши набутком небагатьох зацікавлених осіб. 

“Це не окремі підприємці. Це дійсно краник, який використовується для монополізації і дає можливість викачувати гроші із бюджету. У нас, на жаль, будь-яку позитивну ідею можна звести до корупції, до абсурду, тому що реально у нас те саме відбувається із сонячною енергетикою, на якій зелений тариф п’ять гривень за кіловат. Очевидно, і ця гілка енергетики теж є в чиїхось інтересах”, – зазначає Дмитро Скрильніков, керівник ГО “Бюро екологічних розслідувань”.

Отож, виходить, що відмовлятися від міні-ГЕС будуть лише у тому випадку, якщо знайдуть їм альтернативу, економічно вигіднішу.