Роман та Оксана одружилися, коли їм було по 17 років. Обоє з християнських родин, у своїх почуттях були впевнені, а дошлюбні стосунки вважали гріхом, тож вирішили не зволікати з одруженням. Через рік у них народилася донечка. У шлюбі вони вже двадцять років і незабаром очікують народження шостої дитини…
Згідно з ухваленим минулого тижня Законом України “Про внесення змін до п. 1 ст. 22 та п. 2 ст. 23 Сімейного кодексу України щодо підвищення шлюбного віку”, сьогодні доводити своє право побратися вони мусили б у суді. Причому мали б надати вагомі, підтверджені документами причини, чому їм варто одружитися до досягнення 18-річного віку.

Одні експерти затверджений закон схвалюють, стверджуючи, що особа у 16-17 років – ще дитина, а отже, одружуватися не може, бо сім’ю створить несвідомо. Інші ж вважають, що вік повинен бути ще більшим, адже, з точки зору медицини, людський організм нормально формується десь до 20-21 року.
Правозахисники кажуть, що змін це не принесе ніяких – ранні шлюби як укладалися, так і укладатимуться й надалі, просто буде ще більше тяганини. Думки розділилися і щодо того, чи стане більше дошлюбних дітей, бо заборонити народжувати неповнолітнім не може ніхто, як, зрештою, нічого не обмежує їх у штучному перериванні вагітності.

Благими намірами…

Як розповіла “Пошті” заступник начальника Головного управління юстиції у Львівській області-начальник відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ірина Олива, закон тепер встановлює шлюбний вік для чоловіків та жінок 18 років (раніше шлюбний вік для жінок становив 17 років, для чоловіків – ті самі 18). Передбачено також, що за рішенням суду право на шлюб може бути надано особі, яка досягла 16 років, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Раніше діяла норма законодавства щодо встановлення виняткового мінімального шлюбного віку на рівні 14 років (для жінок).
Самі народні депутати пояснюють прийняття закону намаганням запровадити більш цивілізоване і відповідальне ставлення молодих людей до шлюбно-родинних стосунків. Мовляв, з точки зору готовності до сімейного життя за критеріями фізичної, моральної та соціальної зрілості і жінки, і чоловіки повинні мати рівні права на санкціонований вступ до шлюбу, тому пропонується встановити однаковий шлюбний вік для чоловіків та жінок на рівні 18 років. Зокрема, подібний принцип діє у Швейцарії, Швеції, Польщі, Болгарії, Росії, Білорусі та багатьох інших країнах. Таким чином українське сімейне законодавство приводиться у відповідність до міжнародних стандартів.
Історичні традиції
За словами Ірини Оливи, слід, однак, зважати, що ранні шлюби здавна були традиційними у Західній Україні, особливо в сільській місцевості. Та й сьогодні статистичні дані свідчать про те, що на території Львівщини значна кількість серед укладених шлюбів є у віці до 18 років. Так упродовж 2011-го в області було зафіксовано 467 випадків укладення шлюбів у віці до 18 років. З них – у віці до 16 років уклало шлюб 18 жінок, у 16-річному віці – 59 жінок та чотири чоловіки, у 17 років – 394 жінки та 14 чоловіків.
“Загалом шлюбний вік – це складна та спірна правова категорія, яка визначається по-різному з урахуванням статевої зрілості, завершення фізичного росту організму, стану психічного, розумового, морального та соціального розвитку людини, які в комплексі мають забезпечити здатність її до виконання нової суспільної ролі – дружини, матері, чоловіка, батька. Тому в кожному конкретному випадку шлюбний вік необхідно визначати за цими факторами”, – зазначає Ірина Олива.

До шлюбу через суд

Вона розповідає, якщо хоча б одному з молодят ще не виповнилося 18 років при зверненні до органів рацс, то щоб зареєструвати створення нової сім’ї, їх обов’язково скерують до місцевого суду. Саме суд наділений повноваженнями діяти від імені держави та після з’ясування наявності підстав для задоволення поданої заяви надає право на шлюб.
У таких ситуаціях суд здійснює контрольну функцію права на шлюб, що є винятково у його компетенції. Тож до суду, крім заяви, потрібно також подати документи, що засвідчують вагомість підстави для реєстрації шлюбу. Такою підставою може бути насамперед довідка про вагітність нареченої.

Наймолодші матусі

Якщо ж комусь із молодят ще не виповнилося шістнадцяти, доведеться чекати на паспорт. Зважаючи на статистику народжуваності у Львівщині за минулий рік, цей закон є не до кінця продуманим.
Так, у 2011 році наймолодшою мамою в області стала 12-річна дівчинка, троє стали мамами у 14-річному віці, двадцятеро – у 15-річному. Шістнадцятирічні матері народили 76 дітей, з них два випадки – уже другі пологи, у 17-річному віці – 219 дітей, з них 19 – другі пологи. А після виповнення матері вісімнадцяти на світ народилося 464 дитини, із них 45 – другі, а 3 – треті пологи.
“З цього огляду, на мою думку, слід було залишити норму щодо встановлення мінімального шлюбного віку на рівні 14 років. Адже з моменту набуття чинності закону всі, хто народив до виповнення 16 років, будуть зареєстровані як матері-одиначки. Якщо законотворці вважають, що запровадження такого закону зупинить підлітків, а юридично ще дітей (такими офіційно вважаються особи до 18 років) від ранніх статевих зносин, то я в цьому дуже сумніваюся. Реєстрація шлюбу накладає визначені обов’язки турботи про дитину на обох батьків. Якщо ж шлюб не зареєстрований, визнання батьківства – лише акт доброї волі батька, або це треба доводити через суд”, – каже Ірина Олива.
Тож можна передбачити, що більше молодих мам, перебуваючи у складній життєвій ситуації, наприклад, народивши у 15 років, опиниться перед вибором: або стати матір’ю-одиначкою, або перервати вагітність. І жодних законодавчих перепон у цьому нема, попри те що медики багато говорять про ризики ранньої вагітності та її переривання.

Медичний фактор

Особи до 18 років – це ще діти. Ранні статеві стосунки – загроза для здоров’я жінки. Ризик захворіти, наприклад, на венеричні хвороби у підлітковому віці набагато вищий, аніж у зрілої жінки. Якщо ж дівчинка завагітніла у такому віці – це велика проблема не лише соціального характеру, але й медичного та морального”, – розповіла “Пошті” головний позаштатний спеціаліст Львівщини з репродуктивного здоров’я населення Зеновія Івасівка. За її словами, абортів серед уперше вагітних набагато більше, аніж у тих, хто вже має дітей.

Проблема цінностей

Тим часом зареєстрований минулого тижня народним депутатом Андрієм Шкілем законопроект про заборону в Україні абортів спричинив шквал обурень жіночих громадських організацій. Хоча і він передбачає переривання вагітності в разі недосягнення жінкою шістнадцятирічного віку.
Однак не законодавство, а насамперед батьки, ті, коло кого ростуть діти, мають на них вплив. Більше розмов, взаємного розуміння і довіри допоможуть закласти дітям правильні цінності. А іноді виправданим є й жорсткий контроль.
 

О. Ігор Яців, голова департаменту інформації УГКЦ:

– Без державної реєстрації шлюбу не можна буде отримати також і шлюбу церковного, адже, згідно з канонами Східних церков, уділення Тайни шлюбу є можливе лише після державної реєстрації, бо є невизнання церковного шлюбу державою як акту, що тягне за собою відповідні наслідки. Не стане достатньо вагомою причиною і вагітність нареченої, оскільки такий стан вже передбачає за собою певний примус. Жодна із Святих Тайн не може бути уділена через примус. У таких випадках людина є не зовсім вільна, а діє під вагою обставин, і як показує практика, такі сім’ї рідко бувають щасливими, серед них багато таких, хто розлучається. Тому я схиляюся до того, щоб давати шлюб після народження дитини, коли буде можливість робити більш свідомий вибір. Варто виразніше ставити акцент на цнотливості, на правильному вихованні молоді, а не на фактах, які потребують термінового вирішення. Проте жодним законом, жодними заборонами це питання не врегулювати, для цього має бути постійна і злагоджена робота всіх, хто займається вихованням. Щоб молодим людям на уроках статевого виховання говорили про чистоту, про почуття, а не про те, які насолоди їх очікують та як користуватися контрацептивами.