Україна вийшла на фінішну пряму організації свята футболу. Збудували все, мови, на жаль, так і не вивчили, але фанів обіцяють прийняти гостинно 

До початку футбольного чемпіонату Євро-2012 залишилося 99 днів. Ця подія стане тестом для України, її громадян та влади на готовність жити за європейськими стандартами, правилами та законами. Якщо політичний аспект готовності Україна провалила, то в питанні розвитку інфраструктури було здійснено помітний прорив.

За гроші платників податків було відремонтовано низку доріг, збудовано стадіон у Львові, реконструйовано чотири аеропорти та НСК “Олімпійський”, закуплено новий транспорт для пасажирських перевезень… Такого обсягу робіт в Україні не було за всю історію незалежності!

За останніми підрахунками уряду, держава для проведення фіналу Євро-2012 вклала близько 115 млрд грн. Близько 63 млрд грн – з державного та місцевих бюджетів.

За словами керівника Місцевого організаційного комітету “Євро-2012 Україна”, директора Турніру УЄФА Євро-2012 в Україні Маркіяна Лубківського, інвестиція УЄФА в організацію Євро-2012 в Україні і Польщі становить 500 млн євро. Треба визнати, що ці колосальні капіталовкладення назавжди змінили обличчя України.

Готові на 95%

Президент УЄФА Мішель Платіні за сто днів до початку футбольного свята зазначив, що готовність України і Польщі до Євро-2012 становить 95%. Про це він заявив під час програми “Політика у футболі” в ефірі італійської радіостанції “Rai GR Parlamento”. 

За його словами, країни-господарі працюють і вдень, і вночі, щоб організувати турнір на найвищому рівні. “Україна і Польща готові на 95%. Стадіони побудовані, дороги модернізовано, майже завершені аеропорти”, – розповів очільник європейського футболу. Він також висловив переконання в тому, що світ стане свідком великих футбольних баталій на полях України і Польщі. “Це буде знаменний турнір із прекрасною атмосферою. Ми побачимо важливі ігри”, – каже Мішель Платіні.

Залізниця оновлює рухомий склад

Завдяки Євро-2012 “Укр­залізниця” розпочала заміну рухомого складу пасажирських вагонів та модернізацію колії для пришвидшення руху поїздів. Проблема зношеності рухомого складу українських залізниць нині вже досягла свого піку. Соцмережі та мас-медіа цієї зими рясніли повідомленнями обурених пасажирів про сніг у вагонах тощо.

Відтак 16 грудня 2010 року “Укрзалізниця” і корейський концерн “Hyundai Rotem” підписали контракт про виробництво і поставку в Україну 10 нових міжрегіональних електропотягів у дев’ятивагонній комплектації. Згідно з угодою, фінансування здійснюється за рахунок кредитних та власних коштів “Укрзалізниці”. Фінансування 85% від вартості 10 потягів (261 млн доларів) здійснюється за рахунок кредиту “Ексімбанку” Республіки Корея терміном на десять років.

Перші шість поїздів “Hyundai Rotem” будуть надані “Укрзалізниці” до Євро-2012 і з’єднають між собою чотири міста, що прийматимуть Євро-2012. Завдяки цим поїздам відстань від столиці до Харкова можна буде подолати за 3,5 год., до Львова – за 4,5 год., до Донецька – за 5,5 год. Ще чотири поїзди із десяти залізниця отримає після проведення чемпіонату. Про це повідомляє Інформаційний центр “Україна-2012”.

Окрім того, у березні Україна отримає перший із двох швидкісних двоповерхових електропоїздів виробництва “Skoda Vagonka”. Другий поїзд прибуде в Ук­раїну у квітні. Новий рухомий склад бу­де задіяний за маршрутом Харків – Дніпропетровськ – Донецьк. Чеські поїзди розвиватимуть швидкість до 160 км/год. Але найбільшою перевагою є те, що поїзд двосистемний – тобто може експлуатуватися на ділянках, електрифікованих як перемінним, так і постійним струмом. Нові поїзди складатимуться зі шести вагонів, кожний з яких міститиме по 126 місць, загальна кількість місць – 626, корпус виконаний зі спеціального алюмінію.

Аеропорти готові приймати туристів

Досить багато уваги за останню п’ятирічку в Україні було приділено підготовці аеропортів. За словами віце-прем’єр-міністра Бориса Колеснікова, це була найскладніша підготовки до футбольної континентальної першості, оскільки за двадцять років незалежності в Україні не було побудовано жодного нового аеропорту.

“Україна має чотири нові аеропорти з трьома новими злітно-посадковими смугами, а також підготувала чотири стадіони. Ми зробили це фактично за 18 місяців. Ніхто в Європі немає подібного досвіду. Певен: турнір відбудеться на високому рівні”, – каже Колесніков.

Оновився й Львівський міжнародний аеропорт ім. Короля Данила Галицького. Він стане третім аеропортом в Україні, який матиме нову злітно-посадкову смугу та зможе приймати повітряні судна всіх типів.

Сьогодні одне з найважливіших завдань – повний запуск нових терміналів у містах, де відбудеться чемпіонат з футболу (деякі об’єкти на 100% будуть запущені в березні, донецький термінал – на початку травня), адже вони прийматимуть основний потік фанів з Європи та світу. Наразі загальну готовність аеропортів віце-прем’єр Борис Колесніков оцінює у понад 95%. 

“Тішить, що з 2011-го спостерігаємо також ріст показників перевезень. Зокрема, міжнародні авіаційні перевезення виросли на 40%. Враховуючи, що за останні півтора року Україна побудувала чотири надсучасні аеропорти, які щогодини можуть приймати до 22 тисяч гостей, ці показники зростатимуть і надалі”, – каже Колесніков. Наголосимо, що за оцінками експертів, на будівництво аеропортів та ЗПС в Україні було витрачено майже 6 мільярдів гривень.

На українські аеропорти під час Євро-2012 буде величезне навантаження. Навіть більше, ніж у Москві під час Олімпіади-80. “Ми вже отримали заявки на приліт 26 тисяч англійських фанатів та 11 тисяч французів. І це лише на один матч Англія – Франція! Навіть аеропорт “Шереметьєво” не мав таких обсягів під час Олімпійських ігор”, – додає Борис Колесніков.

Стадіони: радість і смуток

Ще однією болючою проблемою для платників податків було зведення нових стадіонів. На жаль, у Львові та Києві не знайшлося інвестора, який міг би збудувати футбольні арени власним коштом, як це відбулося у Донецьку чи Харкові. Нагадаємо, Ринат Ахметов власним коштом звів “Донбас-Арену”, а в Харкові стадіон “Металіст” реконструювали коштом Олександра Ярославського.

Зокрема, бюджет львівського стадіону становив 2,287 млрд грн, кошторис реконструкції стадіону “Олімпійський” у Києві – 4,6 млрд грн, реконструкції стадіону “Металіст” у Харкові – 365 млн. грн, будівництво “Донбас-Арени” обійшлося у близько 3 млрд грн.

За словами Бориса Колеснікова, спортивним об’єктам Євро-2012 після завершення футбольного турніру знадобиться всього два роки, щоб вийти на самоокупність.

“Думаю, знадобиться півтора-два роки на самоокупність концерну, куди входять НСК “Олімпійський”, київський Палац спорту і стадіон у Львові. Це максимальний термін”, – заявив урядовець.

Настільки швидка самоокупність спортивних об’єктів, які входять у державний концерн “Спортивні арени України”, стане можливою завдяки проведенню різних спортивних змагань і концертних виступів по закінченні турніру.

Дороги, готелі і безпека

Завершення всіх дорожніх проектів в Україні відбудеться у квітні-травні. За останні два роки був зроб­лено чимало. Торік збудовано та відремонтовано понад 2000 км автодоріг, 101 км під’їзних контрольно-пропускних пунктів. Автомобільні дороги загального користування, які задіяні у проведенні Євро-2012, будуть облаштовані системою дорожніх знаків, на яких текстова інформація, окрім української, зазначатиметься ще й латинськими літерами. Однак Євро-2012 такі і не змогло остаточно зняти вічну проблему українського бездоріжжя.

Окремо варто наголосити на готовності готелів до напливу туристів. 2011-го у містах, які прийматимуть Євро, відкрили дев’ять готелів на 1044 номери, 2012 року в Донецькій, Київській, Львівській та Харківській областях планують здати в експлуатацію 49 готелів на 4,6 тис. номерів. В уряді прогнозують, що готельний бум розпочнеться наприкінці березня. Щоправда, за оцінками експертів, українські готелі вже обігнали польські за цінами на номери на час Євро-2012.

Чимало уваги Польща й Україна приділили і питанням безпеки. На базі Міністерства внутрішніх справ України створено Центр міжнародного поліцейського співробітництва, який відповідатиме за безпеку на Євро-2012, а також пересування команд та груп уболівальників. Тут спільно працюватимуть представники міліції та поліції країн-господарів та учасниць чемпіонату. Загалом за безпеку на Євро відповідатимуть 27 тисяч право­охоронців. У дні проведення матчів у містах-господарях над організацією безпеки загалом працюватимуть 16 тисяч українських міліціонерів. У нематчеві дні їх кількість зменшать до дев’яти тисяч. До безпекових проектів буде залучено ще чотири тисячі працівників МВС із регіонів, а також близько сім тисяч військовослужбовців Внутрішніх військ.