Зміна посади Андрія Клюєва може змінити перебіг виборчої кампанії-2012 або ж стати нагодою відновити вплив забутої структури

Несподіваність кадрових рішень уже стала звичною практикою президента. Стосується це не лише часу появи відповідних указів, а й персоналій, яких вони зачіпають. Так, у вівторок Віктор Янукович провів велику рокіровку: звільнив міністра охорони здоров’я Олександра Аніщенка, на його місце призначив Раїсу Богатирьову, а вакантне місце секретаря РНБО заповнив свіжо звільненим із поста першого віце-прем’єр-міністра України – міністра економічного розвитку і торгівлі України Андрієм Клюєвим.

Богатирьова: із МОЗ у РНБО і назад

Міністерство охорони здоров’я неодноразово чуло критику від президента. Стосувалася вона передусім медичної реформи, щодо якої МОЗ так і не змогло виробити “чіткого і цілісного розуміння від А до Я”. Найсвіжіший приклад – провал парламентом законопроектів щодо створення системи екстреної  медичної допомоги та реорганізації діяльності установ охорони здоров’я. Зрештою, саме це відомство встановило рекорд плинності кадрів уряду Азарова: після Зіновія Митника, Іллі Ємця та Олександра Аніщенка екс-секретар РНБО стане уже четвертим міністром охорони здоров’я. Раїса Богатирьова й раніше тут працювала: із 1994-го до 2000 року вона обіймала посади заступника, першого заступника міністра і навіть деякий час очолювала міністерство. Тепер же до її обов’язків в уряді належить ще й курирування гуманітарного сектору – ще один проблемний сектор, яким невдоволений Янукович.

Богатирьова стала секретарем Ради національної безпеки ще за Ющенка – у 2007 році. Тоді вона навіть покинула лави Партії регіонів. Проте РНБО так і не стала дієвою структурою. Якби не засідання 20 січня цього року, на якому обговорювали газові контракти із РФ, про цей орган взагалі б забули: зустрічі секретаря РНБО із закордонними колегами не надто приваблюють українців і журналістів зокрема.

Клюєв: штабіст і секретар

Найцікавіше у цій рокіровці стосується саме Клюєва, який, крім того, очолює виборчий штаб регіоналів. Попри запевнення Януковича у тому, що Андрій Петрович “опікуватиметься безпекою держави”, є немало тих, які застерігають, що це призначення свідчить про підготовку “силового варіанта” на майбутніх виборах.
У розмові з “Поштою” політолог Дмитро Видрін заперечує такий варіант, називаючи саму думку конспірологічною, а вони у нас, попри поширеність, ніколи не спрацьовують. На думку ж голови правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимира Фесенка, президенту сьогодні для спілкування із силовиками не потрібні ані посередники, ані координатори – після останніх призначень Янукович може усе здійснювати самостійно.
Фесенко впевнений, що зміна крісла для Клюєва є пониженням, спричиненим через конфлікт інтересів усередині уряду або ж із адміністрацією президента. “Хоча формально статус секретаря РНБО є четвертим і він вищий, ніж посада першого віце-прем’єра, але реальний вплив, реальний політично-економічний статус є значно меншим”, – каже “Пошті” політолог.
За його словами, для Клюєва своєю стихією є економіка, відтак місце в уряді для нього було оптимальним, тепер же – “почесне заслання”. Та й керування виборчим штабом регіоналів із висоти урядовця давало зовсім інші перспективи.
“Клюєв може залишитися керівником штабу ПР, але раніше він займався цими питаннями, будучи в Кабміні, використовуючи владні важелі. Зараз таких важелів не буде, а його вплив на адмінресурс у РНБО буде значно обмеженішим. Швидше за все, він впливатиме лише на підготовку партії в загальнонаціональному окрузі. А ось адміністрація президента просуватиме інтереси президента в мажоритарних округах”, – зазначає “Пошті” Володимир Фесенко.

Шанс а відновлення чи заслання

Версій причин такого кад­рового перетворення називають чимало. За однією – Клюєв не вписався у надто сімейне оточення президента, за іншою – саме на Клюєва лягла відповідальність за початок нової сесії парламенту, під час відкриття якої опозиційні депутати на кілька хвилин змусили змовчати президента і послухати невтішні для його вуха викрики.
До цих варіантів додається і ще один, пов’язаний із боротьбою за крісло прем’єра. Рейтинг Азарова настільки низький, що його відставка залишається лише питанням часу. Найбільш вірогідними кандидатами на прем’єрство до останнього часу були Клюєв, Хорошковський та Колесніков.
Інше питання – яким буде РНБО за Клюєва. Дмитро Видрін зауважує, що ще рано судити, чи є нове місце для Клюєва пониженням, позаяк це залежить від того, які завдання поставить президент.
“Якщо поставити завдання створити із РНБО потужний інтелектуальний центр і сказати: “Ти особисто за це відповідаєш”, то, враховуючи те, що бюджет у РНБО мізерний, у нього не буде іншого виходу, як вкласти туди власні гроші. Якщо Клюєв піде таким шляхом, ми отримаємо пілотну модель створення із олігархів резервних фондів, з яких можна буде повертати гроші в країну”, – розповідає Видрін. Для Клюєва такий сценарій дає можливість змінити амплуа, для країни – повернути ресурси.
В останні роки вплив і статус Радбезу хіба понижувався. “Раніше у нас було лише два впливові секретарі РНБО: це Горбулін і короткий час Порошенко. Обидва випадки високого впливу секретаря РНБО були пов’язані не з їх особливими повноваженнями на цій посаді – ні, вони були пов’язані із особливими стосунками цих людей із президентом та їх впливом на президента. Такого ексклюзивного впливу у Клюєва на Януковича нема. І головне – РНБО зараз як паперовий тигр, орган, який перетворився у кадровий відстійник, у якого в нинішній системі влади нема серйозних впливів на державні інституції”, – ділиться Фесенко.
Чи наростить РНБО вплив із новим секретарем, чи займеться виборами до парламенту і ким заповнять лакуну в уряді – усе це питання майбутнього.