В українському політикумі почалася боротьба за посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Учора, 8 лютого, минув термін повноважень на цій посаді Ніни Карпачової, яка вже тричі обиралася омбудсменом і схоже на те, що буде балотуватися знову.
Хто ж стане наступним омбудсменом, кому парламентарі доручать захищати права звичайних українців від мажорів, правоохоронців, суддів та чиновників?
Ніна Карпачова вже встигла зіграти на випередження, заявивши, що більшість парламентських фракцій підтримують її кандидатуру на посаді Уповноваженого з прав людини.
ДО ТЕМИ Українці бідують У вівторок, 7 лютого, Ніна Карпачова виступила у парламенті із щорічною доповіддю. За її словами, 5-7 мільйонів українців шукають кращого життя і більшого заробітку за кордоном. За її словами, трудова міграція стала в Україні системною проблемою і вимагає адекватного реагування. Окрім того, за словами правозахисниці, згідно з офіційними повідомленнями, рівень бідності в Україні становить 24%. За її словами, майже кожен восьмий житель країни потрапляє під категорію “крайньої бідності” або “злиденності”, перебуваючи в стані гострого відторгнення. “Це означає, що люди не можуть повною мірою брати участь у суспільному житті через свою бідність, через відсутність базових знань або через дискримінацію”, – каже омбудсмен. За її даними, від стану гострого відторгнення в Україні страждає 40% домогосподарств, але найбільше від бідності страждають сім’ї з дітьми.”Українським феноменом вважається бідність населення, яке працює”, – додала вона. А основна частина українців, зазначила омбудсмен, після виходу на пенсію автоматично опиняється в стані бідності через низькі розміри пенсій. 74% пенсіонерів, за інформацією Н. Карпачової, отримують пенсію меншу за 1200 грн, 11% – співвідносну з розміром прожиткового мінімуму, а 145 тис. пенсіонерів – менше прожиткового мінімуму. |
“До мене ніхто не підходив, щоб обговорити можливість того, що я залишуся на другий термін. Однак ніхто з парламентаріїв і не пред’являв своїх претензій з приводу моєї роботи, принаймні з тих фракцій, з якими я спілкувалася”, – каже вона.
Зрозуміло, Ніна Карпачова, яка від початку заснування інституту Уповноваженого з прав людини в Україні була єдиним її керівником і фактично створила цю інституцію з нуля, просто віддати свою посаду і піти не має наміру.
Тим часом охочих зайняти вакантне крісло парламентського правозахисника є чимало. Серед тих, чиї прізвища лунали у медіа-просторі є екс-генпрокурор Геннадій Васильєв, екс-міністр юстиції Сергій Головатий, президент Міжнародного правозахисного центру “Ла Страда-Україна” Катерина Левченко й урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Валерія Лутковська.
ДОВІДКА Уповноважений Верховної Ради України з прав людини – орган ВРУ, що здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні (омбудсмен). Єдиним уповноваженим ВРУ з прав людини від 1998-го й досі була Ніна Іванівна Карпачова. |
Варто наголосити, що Васильєв і Головатий є депутатами від Партії регіонів. Уявити когось із них посаді, а тим більше екс-генерального прокурора – важко. Тим не менше, саме Васильєва називають найімовірнішим кандидатом від коаліції.
Створити конкуренцію Ніні Карпачовій або кандидатові від влади міг авторитетний і досвідчений Євген Захаров, голова правління Української Гельсінської спілки й співголова Харківської правозахисної групи. Його висунули правозахисні організації України. Перевагою свого висуванця правозахисники називають незалежність від партійного впливу чим не можуть похвалитися інші кандидати на посаду омбудсмена.
Але потім у ситуацію втрутилися опозиційні політичні сили і враз все зіпсували, зробивши Євгенові Захарову ведмежу послугу.
КОМЕНТАР |
Євген Захаров, голова Української Гельсінської спілки з прав людини: |
- Вважаю, що в мене невисокі шанси бути обраним на посаду омбудсмена. Тому що, це питання політизується. Кожем'якін сказав, що я буду гідно представляти опозицію. Хоча це абсолютно неправильно. Ця людина (омбудсмен - "Пошта") представляє не опозицію і не парламентську більшість, а парламент загалом. Бачите, це політичний підхід до виборів Уповноваженого - це кандидат від опозиції, це від коаліції... Якщо так підходити, то кандидат від більшості переможе без заперечень, бо Чечетов зробить відповідний рух рукою і вони проголосують за ту кандидатуру, яку їм вкажуть. Тому я оцінюю свої шанси, як невисокі. Щоб мене обрали, потрібне розуміння того, що ця посада понад політикою. Уповноважений з прав людини є безпартійним і має захищати усіх незалежно від політичної, етнічної належності, політичних, релігійних переконань. Якщо буде так, як я кажу, а важко нині повірити, що буде інакше, то оберуть того кандидата, якого висуне парламентська більшість. Піднятися до розуміння, що треба обирати незалежну і безпартійну людину вони не зможуть. Я для них чужий. |
“Фракція одностайно прийняла рішення, що разом з НУНС ми вносимо 113 підписів за кандидатуру Захарова. Ми вважаємо, що саме пан Захаров гідно представлятиме на цій посаді опозиційні сили в Україні”, – повідомив лідер фракції “Батьківщина-БЮТ” Андрій Кожем’якін.
При такому формулюванні, коли ті чи інші політичні сили висувають кандидатом на неполітичну посаду людину і кажуть, що омбудсмен репрезентуватиме їхні політичні інтереси, справа наперед приречена на провал. Відтак опозиція зіграла на руку кандидата, якого висуне влада.
Чи відбудеться обрання обмудсмена без затягування – важко сказати. Історія свідчить, що з першого разу депутатам обрати уповноваженого не вдається.
Так, у лютому 1998 р. ВРУ під час таємного голосування не змогла обрати жодну з кандидатур на посаду Уповноваженого з прав людини. Тоді претендентами виступали Сергій Головатий, Ніна Карпачова, Сергій Кияшко. У березні чергове голосування теж не увінчалося успіхом. І лише 14 квітня за кандидатуру Ніни Карпачової проголосували 276 депутатів із 340, які взяли участь у голосуванні.