Конституційна асамблея розпочинає набір кадрів для написання нового Основного Закону

Як і двоє своїх попередників, нинішній президент непохитно бажає змінити Конституцію України. На відміну від Леоніда Кучми та Віктора Ющенка, Віктор Янукович не відтягує цю справу до останніх років, а підходить здаля. Створивши робочу групу із підготовки Конституційної асамблеї під головуванням Кравчука (відтак тепер усі президенти України “заплямовані” амбіцією писати Основний Закон), а згодом й саму асамблею, Янукович стартує задовго до кінця свого президентського строку. 

Його попередники – Кучма та Ющенко – намагалися перекроїти Конституцію у передостанні роки своєї каденції. Тому й, закономірно, підозрювалися у бажанні написати цей документ під себе. Те, що Віктор Федорович ініціює розробку змін до КУ за три роки до президентських виборів, змушує замислитися, а чому ж так рано, тим паче, що й сьогодні він не мав би відчувати браку повноважень.

Скільки працюватиме асамблея, доконечно не відомо. Але результатом її діяльності має стати концепція реформування Основного Закону та законопроект, підготовлений на основі цієї концепції. Документи мають пройти громадське обговорення й експертизу Венеціанської комісії, після чого мають бути повторно схвалені та відправлені від імені президента до ВРУ. Зрозуміло, що це вже буде нова ВРУ.  Механіка зміни

Вочевидь, в адміністрації покладають надію, що наступний парламент буде або ж більш слухняний, або ж ще менш самостійний, чому сприятиме мажоритарна складова вибору депутатів. Затвердження закону новим парламентом у певному сенсі відбілить зміни до Конституції. Але до цього ще далеко. Крім того, хоч би що зробила Конституційна асамблея, президент не обов’язково прийме це. По-перше, утворення функціонує як дорадчий орган при гарантові, тому лише рекомендуватиме певні зміни. По-друге, виборче законодавство теж “розроблялося” спецгрупою, за ним теж були висновки Венеціанської комісії, але внесли до ВР інший проект, згодом замінивши відомим компромісним.

Опозиційні партії (та комуністи) поміж тим уже заявили, що не братимуть участі у написанні Конституції від Януковича. Відповідну заяву ухвалив Комітет опору диктатурі, крім нього, бойкотувати роботу асамблеї закликала й особисто Юлія Тимошенко. Зрозумілі і причини, якими вони мотивують своє рішення: Янукович за допомогою змін до КУ хоче “продовжити себе у владі”, участь опозиції необхідна лише, аби набути легітимності в очах Заходу… “У КОД свідомі того, що Янукович вже сьогодні прагне підстрахуватися та переписати Конституцію так, щоб будь-яким способом залишитися при владі”, – йдеться у заяві опозиціонерів. 

Екс-прем’єр же закликає усіх чесних людей вийти зі складу асамблеї “і не освячувати своїм ім’ям конституційне впровадження диктатури в країні”. Проте додатково шукати легітимність потреби й немає – внести зміни до чинної Конституції закликали і у Венеціанській комісії, і в тексті останньої резолюції ПАРЄ.

Відсутній елемент

Для двох попередників Януковича ідеальний парламент обов’язково мусив мати дві палати. Кучма пропонував, аби одна палата ВРУ формувалася партіями та блоками, що перемагали б на виборах за пропорційною системою, а інша – на основі рівного представництва всіх регіонів. 

Ющенко пропонував розділити парламент на Палату депутатів та Сенат. Обидва президенти пропонували при цьому зменшити кількість депутатів. Янукович, ще за часів свого постпрем’єрського запалу, будучи головним опозиціонером,  теж висловлювався за “дроблення” парламенту. Чотири роки тому він теж хотів створити одну палату для представництва регіонів (150 депутатів), а іншу – для інших потреб. Такою тоді для нього була децентралізація влади.

Що ж сьогодні має на думці президент, невідомо. За його словами, без змін до Конституції не можна провести реформу в судовій сфері і сфері кримінального судочинства. Крім того, він неодноразово заявляв про необхідність підсилення ролі місцевого самоврядування та збалансування відносин між гілками влади. Але досі його дії суперечили тим формально “правильним” словам. Вочевидь, сьогодні навіть потенційні члени асамблеї не знають, що стане наслідком її роботи.