Кожен десятий громадянин країни вважає себе “радянською людиною”. Зріз за регіонами показує, що на півдні та особливо на сході держави таких майже удвічі більше. При цьому етнічно росіянином називає себе лише кожен шостий. Про це свідчать дані дослідження “Рейтингу”, проведеного на замовлення Міжнародного республіканського інституту (директором якого, нагадаємо, є опонент Барака Обами на виборах американського президента 2008 року Джон Маккейн).

Загалом 74% опитаних кажуть, що, незалежно від даних паспорта, вважають себе українцями, 12% – росіянами, а 10% є “радянськими громадянами”. Поміж тим у кожному регіоні кількість українців (точніше тих, які ними себе вважають) є більшою за половину. А от, відповідаючи на запитання про етнічну приналежність, до росіян себе зарахували лише 16%, а до українців – 82%. І при цьому лише 45% опитаних кажуть, що вдома спілкуються українською. Лише російською розмовляють 40% респондентів, а обома мовами – кожен шостий-сьомий.

Санкції поєднують

Незалежно від політичних уподобань, громадян усіх регіонів країни сьогодні об’єднує ще й ставлення до санкцій щодо чиновників. Соціологи запитували: “Чи підтримали б ви замороження рахунків українських посадовців та тимчасову зупинку дії їхніх віз, якби до цього вдалося міжнародне співтовариство?”. І от у кожному регіоні кількість тих, які підтримали б цей вчинок, є не меншою за 70%. Загалом же в країні санкції підтримують 81% (із них 59% – точно), а не підтримують – лише 6% (з яких 2% – точно). Усі ж інші, 13%, не можуть визначитися із власним ставленням.

Утім, як запевнив днями президент Європарламенту Мартін Шульц, питання про санкції наразі не стоїть на порядку денному. “Я думаю, це заходить занадто далеко, і говорити про це передчасно. ЄС повинен спочатку спробувати знайти спільну мову з українським урядом, щоб економічні й політичні відносини залишилися у прийнятних для обох сторін рамках”, – цитує Мартіна Шульца “Deutsche Welle”. За його словами, призупинення процесу підписання Угоди про асоціацію є сигналом того, що український уряд має показати “зрушення у певному напрямку”.

Хто куди

Відповідно до результатів дослідження, охочих інтегрувати країну до ЄС ненабагато більше, ніж тих, які хочуть збільшити кількість держав Митного союзу (МС). Так, 42% українців хочуть стати 28 членом ЄС, а 40% – четвертим компонентом МС. Що шостий не може вирішити, куди інтегруватися, а 3% пропонують альтернативні шляхи.

Незважаючи на все, залишитись у країні мають намір 65%. Якщо б була можливість виїхати за кордон, то скористалися б нею п’ята частина опитаних. Більшість із них, щоправда, не може вирішити, куди поїхати у такому випадку. Із таких же, які вже визначилися із країною-реципієнтом, найбільше симпатиків мають Німеччина (18%), Росія (12%) та США (10%). 

Загалом же, українців (які при нагоді покинули б країну) більше приваблюють держави ЄС. Головні ж причини, які підштовхують наших сьогоднішніх співгромадян до думок про виїзд, є бажання покращити умови власного життя (66%), бажання жити у більш розвиненій державі (60%), мати кращу роботу (зокрема – ліпше оплачувану) (47%), дати дітям краще майбутнє (37%).