Це чи не вперше Україні прозоро натякнули на санкції. Свіжа резолюція ПАРЄ недвозначно дає зрозуміти, чим незадоволені європейці, що слід робити, аби розчарування змінилося симпатією, і що буде, якщо українські посадовці й далі демонструватимуть сліпу впертість. 

Основні вимоги, згадані у резолюції “Функціонування демократичних інституцій в Україні”, стосуються взаємопов’язаних сьогодні речей: стан національних судів, недосконалий Кримінальний кодекс та перспектива майбутніх виборів до парламенту бути оціненими як демократичні. 

Рудименти під виглядом 364 і 365 статей ККУ та норми про досудове ув’язнення слід вилучити із законодавства, механізм призначення суддів удосконалити, а прохідний бар’єр у законі “Про вибори народних депутатів” зменшити, адже ж 5% не посприяють якості майбутньої ВР.

Як почули, так і зробимо

Попри різку критику, висловлену у документі ПАРЄ, як представники Партії регіонів, так і вітчизняне МЗС в цілому задоволені резолюцією. “Ми й самі знаємо, що не все досконало. Але погляньте – курс на реформи вітається ж”, – лейтмотив останніх виступів представників більшості. 

У дипломатичному відомстві запевняють, що резолюція є “перемогою збалансованих оцінок і здорового глузду”, а “регіонал” Плотніков просить “не забувати”, що зауваження ПАРЄ “все-таки не докір нинішній владі”. І це при цьому, що у тексті документа чітко зазначено: із колишніх урядовців звинувачення по 364 і 365 статтях слід негайно зняти, Луценка та Іващенка відпустити, Тимошенко забезпечити медичною охороною. 

До того ж у ПАРЄ хочуть, аби Юлія Володимирівна та Юрій Віталійович мали змогу у жовтні 2012 балотуватися у нардепи. “Ефективність таких резолюцій залежить від того, чи готова влада прислуховуватись до заяв, позицій досить впливових організацій. На жаль, сьогодні влада демонструє, що вона не готова прислухатись до рекомендацій, які спрямовані не лише на певні політичні речі, а й на вирішення стратегічних питань, яких потребує сама ж Україна”, – зазначив у розмові із “Поштою” політолог Ігор Жданов.

Усе покажуть вибори

Низку проблем, і це прописано у резолюції, дозволяє вирішити внесений до парламенту проект Кримінально-процесуального кодексу від президента. Але юстиція юстицією, а ключовим маркером стану України будуть вибори до ВРУ. Саме після них вирішать, куди ж все-таки іде Україна. До того часу на­ші від­носини із ЄС носитимуть характер “холодного миру”, як висловлюється Ігор Жданов. 

Що ж до участі головних опозиціонерів у боротьбі за Раду, то тут промовистим є вчорашнє одкровення президента на Форумі в Давосі. “У політико-юридичній площині – нам треба вдосконалювати наше законодавство. Статті 364, 365 повинні більше відповідати європейським стандартам. І так воно й буде найближчим часом”, – сказав Янукович, уточнивши, втім, що до того часу “ми повинні жити в площині сьогоднішнього законодавства”, а тому й “неправильно обвинувачувати у тому, що хтось виконує чинні закони України”.

Та чи підуть у АП на знижен­ня прохідного бар’єру? На думку керівника центру “Ук­раїнський барометр” Віктора Небоженка, для партії влади доцільність цього кроку залежатиме не стільки від рекомендацій ззовні, скільки від траєкторії рейтингів. 

“Якщо рейтинг правлячої партії й далі падатиме, то президенту доведеться робити слабкий парламент, заводячи туди різні політичні сили – дрібні сателіти, які не зможуть опиратися сильній президентській владі”, – розповідає політолог. При цьому прогнозувати щось конкретніше вкрай важко, оскільки влада й за місяць до виборів може піти на зміну закону: “Не забувайте, що одна із найбільш скандальних змін виборчого законодавства (у цьому випадку – про вибори президента), відбулася між двома турами виборів”.

Загалом у ПАРЄ обіцяють  спостерігати за ситуацією, а особливо – за виконанням рекомендацій. Якщо ж їх ігноруватимуть, то Рада Європи обіцяє не забаритись із відповідною реакцією – “включаючи розгляд можливості застосування санкцій”.