“Вітина тисяча”
Уряд, виконуючи доручення президента, обіцяє повернути українцям знецінені вклади Ощадбанку СРСР
Уряд, виконуючи доручення президента, обіцяє повернути українцям знецінені вклади Ощадбанку СРСР
Наразі у Міністерстві фінансів лише мізкують над відповідним законопроектом. Хоч займаються цим без помітних результатів ще від минулого року, відповідний законопроект обіцяють оприлюднити ще до весни.
Як пояснюють чиновники міністерства, мета затії – “врегулювати механізм компенсації вкладників і знизити таким чином соціальну напруженість у суспільстві”. У відомстві пояснюють, що рішення про необхідність розробки такого законопроекту міністр фінансів ухвалив після ознайомлення із аналізом звернень громадян: із 18 708 листів, адресованих міністерству торік, 4905 (26%) стосувалися проблеми знецінених вкладів Ощадбанку СРСР.
Перевірений спосіб
Ще торік у вересні уряд та Нацбанк отримали від президента завдання знайти оптимальний механізм повернення вкладів. “Я хочу про це сказати людям для того, щоб вони знали: я про це пам’ятаю. І обов’язково ми повернемося до вирішення цього питання найближчим часом”, – запевняв тоді Віктор Федорович.
Цікаво, що у відомому зверненні Тимошенко у січні 2008-го також акцентувалося на дотриманні обіцянок. “Я хочу, щоб ми почали звикати до того, що політики виконують свої зобов’язання, які беруть під час виборів”, – заявила чотири роки тому тоді ще прем’єр Юлія Володимирівна.
Уже через кілька днів опісля розпочали видачу перших “Юлиних тисяч”.
Вкладники, які мали на рахунках радянського Ощадбанку менше тисячі гривень, могли отримати усю суму одразу, хто ж мав більше – мусив попервах задовольнятися лише частиною. Щедрість урядовців підкоригувала світова фінансова криза, тому невдовзі реалізацію задуму відклали.
| КОМЕНТАР |
|
Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру ім. Разумкова: |
| - По-перше, ми напередодні парламентських виборів, тому рік до виборів буде роком різного сорту популістських виплат, пом'якшень, зокрема й щодо житлово-комунальних тарифів. Влада демонстративно робитиме те, що є близьким пересічним громадянам. Другий аргумент пов'язаний із першим і полягає у тому, що сьогодні вкрай важливо, аби малозабезпечені люди відчули, що влада нібито дійсно покращує їх добробут. Чи це буде надбавка до мінімальних зарплат, чи підвищення мінімальних пенсій, чи знову ж таки кошти за вкладами. Однак станом на сьогодні не помітно ресурсів, на підставі яких усе це можна робити. Інша річ, що у бюджет було закладено низькі показники інфляції. Якщо ж її рівень виявиться трохи більшим, то зросте номінальний ВВП, збільшаться надходження до бюджету та з'являться деякі ресурси, які й можна буде використати на соціальні виплати. Але це вкрай незначні кошти, тому це носитиме радше демонстративний характер, аніж матиме реальний вплив на добробут населення. Що ж до зміни індексу співвідношення між рублем та гривнею, то, думаю, його не перераховуватимуть. Теоретично це треба зробити, але, мабуть, виплати здійснюватимуть на тих самих умовах (1 рубль = 1,05 гривні - "Пошта"). Аби розрахувати реальну різницю, слід дуже уважно вивчити рівень доходів у той час, вартісний кошик, індекс інфляції, купівельну спроможність гривні. Якщо ж ми це зробимо, тоді точно побачимо, що подібні виплати є непідйомними для держави, для бюджету. Тому я б навіть не радив робити такі перерахунки. Взагалі, різного сорту компенсації завжди носять певний характер знецінення. І в цьому немає нічого дивного. |
Інші люди – інші наміри
30 січня 2011 р. нинішній прем’єр на своїй сторінці у “Facebook” розкритикував практику попередниці. “Виплата однієї тисячі гривень у вигляді компенсації вкладникам Ощадбанку СРСР, яку проводив уряд Юлії Тимошенко, була лише популістським рішенням, яке посилило економічну кризу”, – написав Микола Азаров у соцмережі.
Вочевидь, сьогодні маємо зовсім іншу ситуацію, аж ніяк не пов’язану із популізмом попередників і тим паче – з майбутніми парламентськими виборами.
Наразі уряд ще не знає, про які суми йдеться і про яку кількість ошуканих вкладників слід потурбуватись. Усе це ще вираховуватимуть.
У 1996 році, коли й приймався первісний варіант Закону “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”, сума втрат оцінювалася у 131,96 мільярда гривень. Тоді ж вирішили, що вкладений у часи СРСР рубль дорівнюватиме одній гривні та п’ятьом копійкам. Усього за час дії закону не виплачено й десятої частини втрат.
За деякими підрахунками, до 2010 року виплатили близько 10,65 млрд грн (трохи більше 8%), відтак реальна сума втрачених вкладів начебто скоротилася до 121,31 млрд грн. При цьому найбільша сума (6,5 млрд грн) була надана в 2008 році, а у 2011 році держбюджет уперше не містив згадки про повернення вкладів.
Цікаво ще й те, що видача “Юлиних тисяч” додала Юлії Тимошенко симпатиків. Саме у період виплати втрачених вкладів Ощадбанку Тимошенко-прем’єр мала найбільшу за останні п’ять років популярність та підтримку. Зокрема, взимку 2007 – 2008 рр. її дії підтримували понад 50% українців. Сьогодні ж можемо спостерігати низький рівень довіри до уряду та президента.
