Науково-експертне управління ВРУ рекомендує повернути урядовий проект закону “Про вищу освіту” його творцям

Цей документ, наголошують у парламенті, багатий на вади та неточності. Передусім, попри запевнення Міносвіти у тому, що цей проект сприятиме розширенню автономії вишів, експерти парламенту дійшли висновку, що він навпаки передбачає розширення повноважень центрального освітянського органу виконавчої влади, тобто міністерства. 

Окрім того, кажуть у ВРУ, з огляду на характер змін слід було розробляти не новий закон, а зміни до існуючих документів. Хоча й новий не враховує норми чинного закону “Про освіту”, що неминуче викличе низку колізій. Відтак експерти парламенту закликають спершу оновити цей закон, який прийнятий ще до проголошення незалежності України, а тоді вже приймати новий документ про вищу освіту.

Критикують також і норму про плагіат. “Викликає сумнів положення, відповідно до якого, підставою для відрахування осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, є “встановлення факту академічного плагіату”. Встановлення факту плагіату повинно бути підставою для незадовільної оцінки, а не для відрахування”, – кажуть у науково-експертному управлінні депутатів.

Виступають критики проекту і проти системи пільг. Урядовим проектом пропонують зараховувати низку студентів поза конкурсом – на підставі матеріального стану. “На думку управління, головним критерієм зарахування громадян до вищих навчальних закладів має бути рівень їх знань, а не етнічне чи соціальне походження, майновий стан, місце проживання та інші ознаки”, – йдеться у висновку парламентарів, які пропонують встановити квоти для соціально незахищених громадян, в межах яких такі абітурієнти змагалися б між собою при вступі до вишів.

І ще одним недоліком проекту є гарантії з працевлаштування випускників. Більшості із них (окрім випускників військових вишів) замість гарантій знайти роботу пропонують сприяння у пошуку. Нещодавно про недоліки держзамовлення повідомили і аудитори Рахункової палати. 

Нагадаємо, торік прем’єр-міністр Азаров вирішив, що система вищої освіти має відповідати потребам ринку, чого й нинішній уряд має намір досягнути в недалекому майбутньому. Одним із механізмів чого, звісно, є система держзамовлення. У Рахунковій палаті дійшли висновку, що ця система у нас присутня лише формально. 

Міністерство економічного розвитку не складає прогнозів потреби фахівців і кадрів на ринку праці, не моніторить навчальні заклади, аби з’ясувати, хто кого навчає. У Міносвіти ж порушують співвідношення між контрактниками та тими, хто навчається за державний кошт. “Кількість студентів у закладах державної і комунальної власності за держзамовленням має становити не менше 51%, але в останні два роки цей показник за різними спеціальностями коливався в межах 38–49%”, – зауважують аудитори.

Словом, урядовий проект закону “Про вищу освіту” ще має за рахунок чого удосконалюватися. Нагадаємо, його поки що відклали, позаяк планують ще раз обговорити на засіданні відповідного парламентського комітету.